Відео

French Translation for viewers part 2 Seher : Qu'est-ce que c'est ? Yaman : C'est le premier pas que nous ferons dans notre nouvelle maison… Ceci est notre patio… Allez… Ce sera notre patio où nous passerons notre vie ensemble et vieillirons ensemble… Ce n'est que le début… Pas à pas nous réaliserons tous nos rêves Volkan : Stupide idiot… Ya Duygu, je suis désolé mais j'en ai marre qu'Ali s'implique dans toutes tes affaires… Si ce n'était pas pour lui, en ce moment tu aurait été retrouver Yasemin… Duygu : J'aurais pu avoir Volkan… Mais fais attention à ce que tu dis à propos d'Ali s'il te plaît… Il pense juste à mon bien-être… La raison pour laquelle il était là était son inquiétude pour moi… Lui essayant de me protéger moi… Tu sais à quel point je l'apprécie… Je ne veux plus jamais entendre une telle chose à son sujet. Mais malheureusement, je ne lui dis rien pour le moment… Je ne lui dirai rien, ni à ma mère, que j'ai trouvé Yasemin… Toi seul le sais… Tu es mon confident… Je ne dirai rien jusqu'à ce que je sache si Yasemin est connecté à ce meurtre ou pas… Cela restera entre nous… Volkan : C'est entre nous, je le promets… Duygu… Nous nous connaissons depuis de nombreuses années… Tu sais très bien qu'un secret ne sortira pas de moi… Je suis par de ton côté… Dans tout… Duygu : Tu es sûr d'avoir vu la tache de naissance sur son poignet ? Volkan : Oui, je l'ai vu clairement… Duygu : Même sans regarder son poignet, je suis sûr que c'est Yasemin… Je l'ai vue pour la première fois depuis des années devant moi… Elle a tellement grandi… Que… Un visage constamment souriant et innocent s'était transformé en une expression dure… Vous savez ce qui est triste ? C'était comme si ces yeux qui brillaient quand j'étais enfant étaient remplis de colère… Je ne sais pas si elle m'a reconnu ou pas mais elle m'a regardé comme si j'étais l'ennemi… C'était comme s'il y avait une distance entre nous qui ne sera jamais être fermé… Il y avait toujours cette étincelle dans ses yeux… Tout ce qu'elle a vécu n'a pas effacé son expression innocente… Volkan : Duygu… Ne te laisse pas partir… Nous allons résoudre ce problème ensemble… Nous le gérerons ensemble… Toi… Tu ne veux pas croire que Yasemin est coupable mais je sais très bien ce que j'ai vu… Si Yasemin est coupable… Au lieu de la traduire en justice- Duygu : Jamais… Nous n'allons pas faire une chose pareille Volkan… Si elle est coupable… Même si c'est ma sœur, je ferai le nécessaire, tu sais ça… Tout ce que je veux, c'est que ce soit mal… Ali : Je l'ai éloignée de moi… J'ai tellement mis la pression sur la fille que… Elle ne partage pas ses problèmes avec moi mais avec Volkan maintenant… Seher : Cela peut être notre cuisine… Je vais te préparer de délicieux repas avec les légumes cueillis du jardin… Dans ce coin, il y aura une table avec un damier tissu dessus… Et dans ce coin, il y aura la cocotte de sœur Adalet… Yaman : On peut faire cuire des marrons sur la cocotte… Nous aurons une grande fenêtre juste là… Quand il neige dehors, on pourra profiter de la vue ensemble… Seher : On peut aussi mettre des écorces de mandarine sur la cocotte, non ? Yaman : Bien sûr que nous pouvons… L'odeur des oranges entourera la maison… Seher : Pendant que je prépare des biscuits au citron pour Yusuf dans la cuisine, tu couperas du bois dans le jardin. Yaman : Alors tu te fâcheras contre moi pour être entré dans la cuisine avec des chaussures boueuses… Seher : Je ne pourrai jamais être en colère contre toi

French Translation for viewers part 3 Yaman : Peut-être devrions-nous fabriquer cette partie en verre à partir de zéro ? Et on peut placer ici une porte qui mène au jardin… Pour que je n'aie pas à faire le tour de toute la maison quand je veux m'approcher de toi… Et, ainsi tu seras à mes côtés pendant que je travaille dans le jardin… Seher : Ce serait génial… Mais… Une minute… Quelle est la nécessité d'une si grande cuisine ? Une petite cuisine chaleureuse nous suffirait… Que diriez-vous de construire une salle de jeux pour Yusuf dans la zone restante ? Yusuf et les enfants peuvent jouer ensemble, ce sera amusant… Euh… Par enfants, je veux dire… Les enfants invités… Yaman : Nous devons penser non seulement à eux, mais aussi à nos invités permanents… Cette maison sera remplie de voix d'enfants … Nos enfants… Et écoutez, Yusuf veut aussi des frères et sœurs… N'est-ce pas ? Duygu : Tante Sultan… Laisse-moi t'aider, tu dois être fatiguée… Sultan Hala : Que Dieu te bénisse ma chérie… Merci… Qu'est-ce qui ne va pas ma chérie ? Tu as le visage tellement baissé… Quelque chose s'est passé avec Ali aussi ces derniers jours… Duygu : Tante Sultan, je dois te dire quelque chose… Tu sais comment tu me l'as dit une fois… L'amour est une dette envers son destin… Peut-être un a une dette plus grande et plus importante que le destin… Ce que je veux dire, c'est… S'il vous plaît, ne vous méprenez pas… Rien ne peut arriver entre le commissaire Ali et moi à part être amis… Cela n'arrivera pas… S'il vous plaît… Ne pensez à rien d'autre, d'accord? Sultan Hala : Est-ce que c'est ce que fait ta mère ? Est-ce qu'elle construit un mur entre vous les gars ? Pourquoi parles-tu ainsi si soudainement ma chérie ? Duygu : Non. Cela n'a rien à voir avec ma mère… C'est une décision que j'ai prise tout seul… Sultan Hala : Oh mon Dieu… C'est encore des conneries… Qu'est-ce que je suis censé comprendre de ça Seher : Euh… Viens ici… Ici… Cet endroit ici peut être la porte de la cuisine… Quand nous étions petits, mon père mesurait notre taille, ma sœur et moi, et la marquait sur la porte de la cuisine… Chaque mois, nous rivalisions pour déterminer notre taille… Nous pouvons mesurer la taille de Yusuf et la marquer sur la porte… Pensez-y… Notre héritage grandira pour devenir un jeune homme sous nos yeux Yaman : Il sera un jeune homme grand, beau et intelligent… Il le fera prendre soin de ses frères et sœurs. Seher : Umm… J'y ai pensé et j'aime l'idée que tu viens de mentionner… Nous pouvons fabriquer cette partie en verre à partir de zéro… Et je peux regarder Yusuf pendant qu'il joue dans le jardin qui façon… Yaman : Pas seulement Yusuf, tu dois aussi avoir les yeux rivés sur nos enfants… Seher : Euh… Devrions-nous accrocher des carillons éoliens sur le porche ? Quand le vent souffle, ils émettent de beaux sons… Leurs voix apportent aux gens une tranquillité d'esprit… Yaman : Paix… C'est mon mot préféré maintenant. Nous aurons une maison paisible, heureuse et chaleureuse… Mais… je ne peux pas garantir que ce sera une maison calme… Vous savez… Les enfants. Seher : Euh… Écoutez, nous allons faire tout un jardin fruitier là-bas… Nous Je vais planter beaucoup d'arbres fruitiers ici… Oranger, pommier, citronnier… On peut planter des citronniers, non ? Je peux vous préparer de la limonade fraîche… Yaman : Peut-être que nous pourrions nous rencontrer sous un arbre lorsque nous voulons nous éloigner de tout le monde et être seuls. Quand tes yeux toucheront les miens, je me sentirai à nouveau vivant. Seher : Et si Yusuf venait me chercher dans le jardin ? Yaman : Ne serons-nous pas seuls dans cette maison aussi ?… Alors je t'emmènerai loin sur le dos de mon cheval. De cette façon, tu n'auras aucune chance de m'échapper… Un dur à cuire appelle… Oui, un dur à cuire ? Yusuf : Oncle, est-ce que ma tante est avec toi ? Je dois lui demander quelque chose… Elle n'a pas pris son téléphone avec elle… Yaman : Oui, elle est avec moi, dur… Elle est avec moi… Je vais le lui donner… Seher : Oui, chérie ? Yusuf : Tante, tu sais, ce devoir de peinture que j'avais… Il était dans ma chambre mais maintenant il n'est plus là… Si je ne le prends pas, mon professeur va se mettre en colère contre moi… Sais-tu où il est ? Seher : Ton carnet de croquis avait-il des pieds, Yusuf ?

Bulgarian Translation for viewers part 4 Yusuf : Non… Seher : Alors ton carnet de croquis n'aurait pas pu s'éloigner, donc il ne te fuit pas… Parfois, quand notre chambre est en désordre, on ne trouve pas ce que l'on cherche… Et ils nous surveillent d'où ils se cachent… Ton carnet de croquis t'observe probablement de quelque part… Allez, regarde autour de toi… J'attends près du téléphone… Yusuf : Ah tante, tu es si drôle… Je vais vérifier tout de suite… Je l'ai trouvé, tante… C'était sous mes vêtements… Seher : Tu vois ? Ce n'est pas te fuir… Yusuf : Je t'envoie plein de bisous, tante… Seher : Moi aussi, ma chérie… Yaman : Je ne veux plus attendre… Je sais que tu veux la même chose aussi. Je t'ai vu devant ce miroir… Tu étais si belle. Seher : Euh… J'étais juste en train de ranger la chambre de Yusuf… Yaman : Nous avons appris qu'il ne fallait plus remettre à plus tard nos rêves… Nous avons été testés avec notre amour encore et encore… Nous savons très bien ce que c'est que de se perdre et à quel point c'est douloureux. C'est pourquoi je veux passer chaque instant avec toi et réaliser chaque rêve que j'ai avec toi… Je veux que nous ayons un grande famille… Peut-être qu'il y aura un autre membre de notre famille lorsque nous emménagerons dans cette maison. Quand tu seras enceinte de notre bébé, je poserai ma tête ici et leur dirai quelle mère belle, innocente et au bon cœur ils ont. Je leur dirai combien je t'aime encore et encore… Ce bébé fera partie de nous deux… Il viendra dans ce monde comme un miracle… Ils t'enlèveront leur sourire… Et leurs sourcils froncés de moi… Ils Vous aurez de petites mains délicates comme vous… Nous tiendrons ces mains et les aiderons à faire leurs premiers pas. En tant que père et mère, nous serons toujours à leurs côtés… Tant que nous vivrons, nous ne lâcherons jamais ces petites mains… Qu'est-ce qui ne va pas ? Pourquoi pleures-tu? Seher : Par bonheur… Est-ce que tout cela va vraiment arriver ? Yaman : Oui… Ils vont tous arriver… Je te le promets… Tous nos rêves se réaliseront… Maintenant, rien n'entravera notre bonheur. Duygu : Mère ? Qu'est-ce qui ne va pas, maman ? Semra : Duygu… J'oublie Yasemin, ma chérie… Comment sentait-elle ? À quoi ressemblaient ses yeux ? Comment était son visage ? Je l'ai remarqué aujourd'hui… Je ne me souviendrais pas de ma fille si je ne regardais pas ses photos… Mais… Même si elle doit être grande maintenant… Elle a dû changer… Je ne reconnaîtrais pas mon enfant si elle passait par là moi. Duygu : Ne pleure pas, maman… Tu es sa mère… Bien sûr que tu la reconnaîtrais… Et… Peut-être qu'elle n'a pas beaucoup changé… Peut-être qu'elle a grandi un peu… Peut-être qu'elle est grande comme moi maintenant… Peut-être qu'elle est devenue une belle jeune fille… Mais peut-être que ses yeux de gazelle n'ont pas changé du tout… Peut-être que ses joues potelées ne sont plus si potelées… Mais peut-être que ses cheveux sont toujours les mêmes… Peut-être qu'elle est toujours aussi belle… Peut-être elle est toujours cette très belle fille… Peut-être qu'elle court toujours comme le tonnerre… Elle était l'enfant la plus rapide de notre quartier… Semra : Oui, elle l'était… Ma fille était… Mon Dieu… Mon Dieu, je t'en supplie, s'il te plaît… S'il te plaît, laisse ma petite fille, sois avec des gens sympas… Laisse notre petite fille revenir vers nous, dans notre maison saine et sauve… Dieu, s'il te plaît… S'il te plaît, mon Dieu. Duygu : Mère… Ne perds pas espoir… Nous allons en trouver un à Yasemin. jour… Quand ce jour viendra, tu caresses les cheveux de ma sœur à la place de ça, je te le promets… Ne perds pas espoir, s'il te plaît…

French Translation for viewers part 5 Canan : Bon sang ! Ce salaud n'a pas laissé un seul centime… Un seul centime… Bon sang… Comment ai-je pu faire confiance à cet escroc ? Tout est de ma faute… Personne ne peut me faire ça… Personne… Je ne serai pas vaincu… Je ne le laisserai pas… Je ne le laisserai pas avoir cet argent… Tiens… Je t'ai maintenant… Je t'ai eu … Je t'ai compris… Ertugrul : Qu'est-ce qui ne va pas, Golge ? Pourquoi ce visage long ? Yasemin : Ce n'est rien frère Ertugrul… Ertugrul : Il y a quelque chose… Il y a… Je connais ce visage… Quand tu fais ce visage, ça veut dire que quelque chose te dérange… Yasemin : C'est ma sœur… Elle est après moi… Elle a failli l'attraper moi aujourd'hui… Elle a crié mon nom et m'a dit d'arrêter… Ertugrul : Mais on ne s'arrête pas, n'est-ce pas Golge ? Qu'est-ce que je t'ai appris ? Si nous nous arrêtons, si nous les plaignons et si nous les croyons, nous tomberons… Nous ne nous arrêtons jamais… Nous faisons ce qui est nécessaire… Yasemin : Eh bien, je ne me suis pas arrêté de toute façon… Ertugrul : Ne t'inquiète pas… Je découvrirai ce qu'elle cherche d'une manière ou d'une autre… Enfant : Tu as une sœur ? Yasemin : Oui… Plus maintenant… Je n'ai ni mère ni sœur depuis le jour où ils m'ont laissé seul au milieu de l'enfer… Vous êtes ma famille… Frère Ertugrul est… Mec 1 : Nos enfants… Mec 2 : Tu nous as appelé, frère ? Ertugrul : Ce commissaire Duygu… Elle est toujours après nous… Elle s'est approchée très près… Elle ne doit pas nous trouver… Mais le jour où elle viendra devant moi, elle le regrettera beaucoup… Je la ruinerai… Je vais m'assombrir sa vie… Elle ne me connaît pas mais je ne l'ai pas oubliée… Je vais me venger d'elle… Mec 1 : Frère, je suis nouveau, puis-je lui demander ce qu'elle t'a fait ? Ertugrul : Mon frère… Ömer… Il n'avait que 18 ans… Ce sinistre était un commissaire précipité… Elle s'est attaquée à mon frère après un vol… Elle le poursuivait avec sa voiture… Elle a poursuivi mon frère comme si elle était aveugle… Pendant que mon frère s'enfuyait, il a été heurté par une voiture… Pourtant, il ne s'est pas rendu et s'est enfui… Mais plus tard… Mon frère est mort dans mes bras… Que Duygu m'a enlevé mon frère… Je vais me venger d'elle … Elle ne quittera pas ce monde sans avoir été punie au préalable… Duygu : Yasemin… Ma chère sœur… Ces jours passeront, n'est-ce pas ? Je prouverai que tu es innocent et je te retrouverai… Est-ce que nous serons à nouveau les mêmes tous les trois ?… Je ferai tout ce que je peux pour que cela se produise… Tu es innocent… Tu dois être innocent…

French Translation for viewers part 6 Yaman : C'est sympa… Seher : Nous l'avons fait… Yaman : Vous l'avez fait, vous avez construit notre nouvelle maison. Seher : Allez… Allons-y maintenant… Yusuf va s'interroger sur nous… Yaman : D'accord, allons-y… Seher : Que s'est-il passé ?... Pourquoi fait-il cela ? Yaman : Je ne sais pas, ça ne marche pas, La batterie est peut-être morte… Je vais aller vérifier… Comme je l'avais deviné… Il y a un problème avec la batterie… Cette voiture ne fonctionnera pas… Seher : Oh Mon Dieu… Qu'allons-nous faire ? Yaman : Je vais informer frère Cenger… Je suis libre… Seher : J'ai oublié le mien à la maison… Yaman : On ne peut rien faire… Nous passerons alors notre première nuit dans notre nouvelle maison. Seher : En fait… Nous sommes loin de la ville… Les étoiles apparaîtront plus brillantes dans le ciel la nuit… Peut-être… Nous pouvons même voir le bras de la Voie Lactée. Yaman : Alors tu n'as pas peur d'être coincé ici… Seher : Non … Pourquoi devrais-je avoir peur quand tu es à côté de moi… Ahh… Si tu regardes, il devrait aussi y avoir le matériel de camping de Yusuf… On peut monter une tente… Yaman : Nous rêvions juste de regarder l'étoile du Nord depuis notre terrasse… Je suppose que cette nuit était si proche. Duygu : Vous m'empêchez de faire mon travail… J'en ai marre de ces absurdités maintenant… Ressaisissez-vous Commissaire Ali… Ressaisissez-vous Commissaire Ali… Ressaisissez-vous ! Ali : Peut-être que comme vous l'avez dit, je peux juste' Je n'accepte pas certaines choses… À cause de mes sentiments pour elle, peut-être que je comprends tout mal… Même si Duygu pense que je suis parti, elle reviendra… Vedat… J'ai un travail pour toi… Tu connais les hommes les plus fiables du monde dans les rues… Notre commissaire Duygu… Duygu Korkmaz… Elle cherche quelque chose et a commencé à se demander par ici… Je ne sais pas ce qu'elle cherche mais vous pouvez le découvrir… J'ai besoin de savoir si elle a des ennuis ou pas… Merci tu… Il a dû trouver quelque chose… Dis-moi, Vedat… Tu as trouvé quelque chose de nouveau ?… Je sais… Je le savais… D'accord. D'accord, Vedat… Merci… Yaman : N'aie pas peur… C'est notre maison… Allez. Revenons à nos rêves… Écoutez… Vous entendez ça ? Frère Cenger a fermé la porte… Bientôt les enfants iront dans leurs chambres… Yusuf est sur le point de dormir… Neslihan lui apporte du lait… C'est le bruit de ses pas… Adalet a fini son travail en cuisine… Elle rédige une liste de courses pour demain… Et finalement tout le monde est parti dans sa chambre… Et dans le silence, seuls toi et moi resterons… Seuls. Seher : Comme ce soir, nous regarderons les étoiles tous les soirs… Seuls…

Bulgarian Translation for viewers part 2 Cехер: Какво е това? Яман: Това е първата стъпка, която ще направим в нашия нов дом… Това е нашият вътрешен двор… Хайде… Това ще бъде нашият вътрешен двор, където ще прекараме живота си заедно и ще остареем заедно… Това е само началото… Стъпка по стъпка ще сбъднем всичките си мечти Волкан: Глупав идиот… Ya Дуйгу, съжалявам, но ми омръзна този Али да се меси във всичките ти работи… Ако не беше той, точно сега ти щеше да се събере отново с Ясемин… Дуйгу: Можех да имам Волкан… Но внимавайте с това, което казвате за Али, моля… Той просто мисли за моето благополучие… Причината да е там беше притеснението му за мен… Той се опитваше да защити аз… Знаеш колко много го ценя… Не искам никога повече да чувам такова нещо за него. Но за съжаление, в момента не му казвам нищо… Няма да кажа нито на него, нито на майка ми, че намерих Ясемин… Само ти знаеш това… Ти си мой довереник… Няма да кажа нищо, докато не разбера дали Ясемин е свързана на това убийство или не… Това ще остане между нас… Волкан: Това е между нас, обещавам… Дуйгу… Познаваме се от много години… Знаеш много добре, че тайна няма да излезе от мен… аз съм твоята страна... Във всичко... Дуйгу: Сигурен ли си, че си видял рожденото петно ​​на китката й? Волкан: Да, видях го ясно… Дуйгу: Дори без да гледам китката й, сигурен съм, че това е Ясемин… Видях я за първи път от години пред мен… Тя е пораснала толкова много… Че… Постоянно усмихнато, невинно лице се беше превърнало в грубо изражение… Знаете ли кое е тъжното? Сякаш онези очи, които блестяха ярко като дете, бяха изпълнени с гняв… Не знам дали ме позна или не, но ме погледна сякаш бях враг… Сякаш между нас имаше разстояние, което никога няма бъди затворена… Все още имаше онзи блясък в очите й… Каквото и да изживя, не изтри това невинно изражение на нейното… Волкан: Дуйгу… Не се оставяй да си тръгнеш… Ще решим този проблем заедно… Ще се справим заедно… Ти… Не искаш да повярваш, че Ясемин е виновна, но аз знам много добре какво видях… Ако Ясемин е виновна… Вместо да я изправим пред правосъдието- Дуйгу: Никога… Няма да направим такова нещо Волкан… Ако е виновна… Дори и да ми е сестра, ще направя каквото трябва, нали го знаеш… Всичко, което искам да е грешно… Али: Аз я отблъснах от себе си… Толкова много притисках момичето, че… Тя сега споделя проблемите си не с мен, а с Волкан...

Bulgarian Translation for viewers part 3 Cехер: Това може да е нашата кухня... Ще ти готвя вкусни ястия със зеленчуци, набрани от градината... В този ъгъл ще има маса с карирано кърпа върху него… И в този ъгъл ще има холандската фурна на сестра Адалет… Яман: Можем да сготвим кестени на холандската фурна… Ще имаме голям прозорец точно там… Когато навън вали сняг, можем да се насладим на гледката заедно… Cexep: Можем също да сложим мандаринови кори на холандска фурна, нали? Яман: Разбира се, че можем… Миризмата на портокали ще обгърне къщата… Cехер: Докато правя лимонови бисквити за Юсуф в кухнята, ти ще цепиш дърва в градината. Яман: Тогава ще ми се сърдиш за влизане в кухнята с кални обувки… Cexep: Никога не мога да ти се сърдя Яман: Може би трябва да направим тази част стъклена от земята? И можем да поставим врата, която води към градината тук… За да не се налага да обикалям цялата къща, когато искам да се приближа до теб… И така ти ще бъдеш до мен, докато работя в градината… Cехер: Би било страхотно… Но… Една минутка… Каква е нуждата от толкова голяма кухня? Една малка, топла кухня би ни била достатъчна... Какво ще кажете за изграждането на стая за игри за Юсуф в останалата част? Юсуф и децата могат да играят заедно, ще бъде забавно… Ъъъ… Под деца имам предвид… Деца на гости… Яман: Трябва да мислим не само за тях, но и за нашите постоянни гости… Тази къща ще бъде пълна с детски гласове … Нашите деца… И виж, Юсуф също иска братя и сестри… Нали? Дуйгу: Лельо Султан… Нека ти помогна, сигурно си уморена… Султан Хала: Бог да те благослови, скъпа моя… Благодаря ти… Какво не е наред, скъпа моя? Лицето ти е толкова потиснато… Нещо се случва и с Али през последните няколко дни… Дуйгу: Лельо Султан, трябва да ти кажа нещо… Знаеш ли как ми каза веднъж… Любовта е нечий дълг към съдбата… Може би един има дълг, по-голям и по-важен от съдбата… Имам предвид… Моля, не ме разбирайте погрешно… Нищо не може да се случи между комисар Али и мен, освен да сме приятели… Няма да се случи… Моля… Не мислете за нищо друго, добре? Султан Хала: Това ли прави майка ти? Тя изгражда ли стена между вас? Защо говориш така внезапно, скъпа моя? Дуйгу: Не. Няма нищо общо с майка ми… Това е решение, което взех сам… Султан Хала: О, Боже… Това е по-голям боклук… Какво трябва да разбера от това

Bulgarian Translation for viewers part 4 Cехер: Ъъъ… Хайде тук… Ето… Това място тук може да бъде вратата на кухнята… Когато бяхме малки, баща ми измерваше височината на мен и сестра ми и го отбелязваше на вратата на кухнята… Всеки месец се състезавахме колко сме пораснали… Можем да измерим височината на Юсуф и да го отбележим на вратата… Помислете за това… Нашето наследство ще порасне до млад мъж пред очите ни Яман: Той ще бъде голям, красив и умен млад мъж… Той ще погрижи се за братята и сестрите му. Cехер: Ъмм… Мислих за това и ми харесва идеята, която току-що споменахте… Можем да направим тази част стъклена от земята… И мога да гледам Юсуф, докато той си играе в градината, начин... Яман: Не само Юсуф, трябва да гледаш и децата ни... Cехер: Ъъъъ... Трябва ли да окачим вятърни камбанки на верандата? Когато духа вятър, те ще издават красиви звуци… Техните гласове дават на хората спокойствие… Яман: Мир… Сега това е любимата ми дума. Ще имаме спокоен, щастлив и топъл дом… Но… не мога да гарантирам, че ще бъде тих дом… Знаеш ли… Децата. Cехер: Ъъъ… Вижте, ще направим цяла овощна градина там… Ние Ще засадя много овощни дървета тук… Портокал, ябълка, лимон… Можем да засадим лимонови дървета, нали? Мога да ви направя прясна лимонада... Яман: Може би можем да се срещнем под някое дърво, когато искаме да избягаме от всички и да останем сами. Когато очите ти докоснат моите, ще се почувствам отново жив. Cехер: Ами ако Юсуф дойде в градината да ме търси? Яман: Няма ли и ние да бъдем сами в тази къща?… Тогава ще те отведа далеч на гърба на моя кон. По този начин няма да имаш шанс да избягаш от мен... Коравият човек се обажда... Да, якият човек? Юсуф: Чичо, леля ми с теб ли е? Трябва да я питам нещо… Тя не си е взела телефона със себе си… Яман: Да, тя е с мен, корав човек… Тя е с мен… Ще й го дам… Cехер: Да, миличка? Юсуф: Лельо, знаеш онова домашно по рисуване, което имах… Беше в стаята ми, но сега го няма… Ако не го взема, учителят ми ще ми се разсърди… Знаеш ли къде е? Cexep: Вашият скицник имаше ли крака, Юсуф? Юсуф: Не… Cехер: Тогава твоят скицник не би могъл да си тръгне, значи не бяга от теб… Понякога, когато стаята ни е разхвърляна, може да не намерим това, което търсим… И те ни наблюдават откъде крият се… Сигурно скицникът ти те наблюдава отнякъде… Хайде, огледай се… Чакам до телефона… Юсуф: Ах, лельо, много си забавна… веднага ще проверя… Намерих го, лельо… Беше под дрехите ми… Cexep: Виждаш ли? Не бяга от теб… Юсуф: Изпращам ти много целувки, лельо…

Bulgarian Translation for viewers part 5 Cехер: И аз, скъпа… Яман: Не искам да чакам повече… Знам, че и ти искаш същото. Видях те пред това огледало… Изглеждаше толкова красива. Cexep: Ъъъ… Тъкмо подреждах стаята на Юсуф… Яман: Научихме, че не трябва повече да отлагаме мечтите си… Бяхме тествани с нашата любов отново и отново… Ние много добре знаем какво е да се загубим един друг и колко болезнено е това. Ето защо искам да прекарам всеки миг с теб и да сбъдна всяка мечта, която имам с теб… Искам да имаме голямо семейство... Може би ще има още един член на нашето семейство, когато се преместим в тази къща. Когато си бременна с нашето бебе, ще положа главата си тук и ще им кажа каква красива, невинна, добросърдечна майка имат. Ще им казвам колко много те обичам отново и отново… Това бебе ще бъде част от двама ни… То ще дойде на този свят като чудо… Те ще отнемат усмивката си от теб… И смръщените си вежди от мен… Те Ще има малки, деликатни ръце като вас… Ние ще държим тези ръце и ще им помогнем да направят първите си стъпки. Като тяхна майка и баща, ние винаги ще бъдем до тях… Докато сме живи, никога няма да пуснем тези малки ръце… Какво не е наред? Защо плачеш? Cexep: От щастие... Всичко това наистина ли ще се случи? Яман: Да… Всички те ще се случат… Обещавам ти… Всичките ни мечти ще се сбъднат… Сега нищо няма да попречи на щастието ни. Дуйгу: Майко? Какво има, майко? Семра: Дуйгу… Забравям Ясемин, скъпа… Как миришеше? Как изглеждаха очите на hr? Как изглеждаше лицето й? Днес го забелязах… Нямаше да си спомня дъщеря си, ако не гледах снимките й… Все пак… Макар че вече трябва да е пораснала… Сигурно се е променила… Нямаше да позная детето си, ако минеше аз. Дуйгу: Не плачи, майко… Ти си нейната майка… Разбира се, че ще я познаеш… И… Може би не се е променила толкова много… Може би е пораснала малко… Може би е висока като мен сега… Може би е станала красиво младо момиче… Но може би нейните очи на газела изобщо не са се променили… Може би пухкавите й бузи вече не са толкова пухкави… Но може би косата й е все същата… Може би тя все още е толкова красива… Може би тя все още е онова много красиво момиче… Може би още тича като гръм… Тя беше най-бързото дете в нашия квартал… Семра: Да, беше… Дъщеря ми беше… Боже… Боже, моля те, моля те… Моля те, остави моето малко момиче бъди с хубави хора… Нека нашето момиченце се върне при нас, в нашия дом живо и здраво… Боже, моля те… Моля те, Боже. Дуйгу: Майко… Не губи надежда… Ще намерим Ясемин ден... Когато дойде този ден, ти ще галиш косата на сестра ми вместо това, обещавам ти... Не губи надежда, моля те... Канан: По дяволите! Този мръсник не остави нито стотинка... Нито пени... По дяволите... Как изобщо съм се доверил на този измамник? Всичко е по моя вина… Никой не може да ми причини това… Никой… Няма да бъда победен… Няма да му позволя… Няма да му позволя да има тези пари… Ето… Сега те хванах… Имам те … Разбрах те…

Bulgarian Translation for viewers part 6 Ертугрул: Какво има, Голге? Защо дългото лице? Ясемин: Няма нищо, брат Ертугрул… Ертугрул: Има нещо… Има… Познавам това лице… Когато си сложиш това лице, това означава, че нещо те притеснява… Ясемин: Това е сестра ми… Тя ме преследва… Тя почти хвана аз днес… Тя извика името ми и ми каза да спра… Ертугрул: Но ние не спираме, нали Голге? На какво те научих? Ако спрем, ако ги съжалим и ако им повярваме, ще паднем… Ние никога не спираме… Ние правим каквото е необходимо… Ясемин: Е, така или иначе не съм спрял… Ертугрул: Не се притеснявай… Ще разбера някак си какво търси... Хлапе: Имаш ли сестра? Ясемин: Имах… Вече не… Нямам майка или сестра от деня, в който ме оставиха сама насред ада… Вие сте моето семейство… Брат Ертуурул е… Пич 1: Нашите деца… Пич 2: Ти ни се обади, брат? Ертугрул: Този комисар Дуйгу… Тя все още ни преследва… Тя се приближи много… Тя не трябва да ни намира… Но когато дойде денят, когато тя дойде пред мен, тя ще съжалява много… Ще я съсипя… Ще помръкна живота й… Тя не ме познава, но аз не съм я забравил… Ще й отмъстя… Пич 1: Братко, аз съм нов, мога ли да попитам какво ти направи? Ертугрул: Брат ми… Йомер… Беше само на 18 години… Тази зловеща беше прибързан комисар… Тя тръгна след брат ми след обир… Тя го преследваше с колата си… Тя преследваше брат ми като сляпа… Докато брат ми бягаше, той беше блъснат от кола… Все пак не се предаде и избяга… Но по-късно… Брат ми умря в ръцете ми… Онази Дуйгу ми отне брат… Ще й отмъстя … Тя няма да напусне този свят, без първо да получи наказанието си… Дуйгу: Ясемин… Скъпа моя сестро… Тези дни ще отминат, нали? Ще докажа, че си невинен и ще се събера отново с теб... Ще бъдем ли някога отново същите тримата?... Ще направя всичко по силите си това да се случи... Ти си невинен... Трябва да си невинен... Яман : Хубаво е… Cехер: Направихме го… Яман: Ти го направи Ти построи нашия нов дом. Cехер: Хайде… Да тръгваме сега… Юсуф ще се чуди за нас… Яман: Добре, да тръгваме… Cехер: Какво се случи?... Защо прави това? Яман: Не знам, не работи, батерията може да е изтощена… Ще отида да я проверя… Точно както предполагах… Има проблем с батерията… Тази кола няма да работи… Cexep: О Господи… Какво ще правим? Яман: Ще уведомя брат Ценгер… Нямам заряд… Cехер: Забравих моя вкъщи… Яман: Нищо не можем да направим… Тогава ще прекараме първата си нощ в новата ни къща. Cехер: Всъщност… Далеч сме от града… Звездите ще изглеждат по-ярки в небето през нощта… Може би… Можем дори да видим ръкава на Млечния път. Яман: Значи не се страхуваш, че ще останеш тук… Cехер: Не … Защо да се страхувам, когато си до мен… Ааа… Ако погледнеш, трябва да има и екипировката за къмпинг на Юсуф… Можем да опънем палатка… Яман: Просто си мечтаехме да гледаме Полярната звезда от нашия двор… Предполагам, че тази нощ беше толкова близо.

Bosnian Translation for viewers part 2 Alduy Scena I: Ali: Nakon raskida, izašao sam iz ruševina. Postao sam usamljenik. Bio sam raštrkan… Morao sam ponovo da naučim kako da hodam napred. Ne, nisam. Nisam siguran da volim Yagmura. Nisam sigurna da volim Yagmura. Yasemin: Sestro, ovdje je hladno. Prehladićeš se. Uđi sada. Šta nije uredu s tobom? Nesto se desilo; Vidim to u tvojim očima. Duygu: Ući ću uskoro. Nešto se dogodilo. Yasemin: Šta? Reci mi šta se desilo. Izgledaš zbunjeno. Duygu: Yasemin, slučajno sam čuo nešto što nisam trebao čuti. Yasemin: Šta si čuo? Duygu: Ali...ne voli Yagmura. Mislio sam da je Ali nastavio sa svojim životom. Mislio sam da je zaboravio bol kroz koji je prošao. Pogriješio sam. Nije bio sretan. I dalje je uznemiren zbog mene. Yasemin: onda to znači da te i dalje voli uprkos svemu. Duygu: To je beznadežno. Yagmur ga voli. Dvoje ljudi će patiti zbog mene. Voleo bih da se Ali zaista zaljubio u Yagmura. Da su samo sretni, onda bih i ja morala nositi ovaj težak teret. Yasemin: Hajde, nemoj biti ovakav. Ti si osoba najčistijeg srca koju sam ikada vidio u svom životu. Jeste li ikada željeli da bude ovako? Sultan: Hoćete li da i vama napravim malo? Hteo sam da popijem ovu čašu mleka pre spavanja. Ali: Moći ću da spavam; hvala. Sultan: Reci mi, Ali. Ta jagmurska devojka je veoma lepa. Zašto je nisi ranije doveo da me upoznaš? Ali: Nisam vidio potrebu jer tamo nema ničega. Sultan: Mislim da tu nešto ima. Ali: Pogrešno si shvatila, tetka Sultan. Pričao sam s njom od početka i mislim da nemamo budućnost, pa molim vas nemojte misliti da imamo. Sultan: Moguće je da tako mislite, ali to su velike riječi koje govorite. Možda ćete morati da ih progutate. Ali: Ne brini; ništa to neće promijeniti. Zatvorio sam tu knjigu; ne sanjaj o nečemu što se neće dogoditi. Ne nadajte se da će se nešto dogoditi sa Yagmurom. I ne budi Yagmur nadu. Ne želim da vas dvoje budete tužni. Sultan: Nemojte biti tužni...pogledajte svoj život. Ovo nije dobro; ti zaslužuješ ljubav... Veli: Dobro došli. Hajde, sedi. Hajde da popijemo čaj. Još jednom, nosite težinu svijeta. Šta se dešava? Yaman: Teško je vjerovati. Veli: Teško je. Yaman: Zašto? Veli: Zato što je pokvareno. Kad se pokvari...pogledat ćete na sat, ali mu ne možete vjerovati. Vrijeme se kvari. Kazaljke sata i minuta igraju igrice s vama. Zato nisam mogao da prisustvujem sahrani supruge i sina. Oduzeo mi ih je auto sa pokvarenom kočnicom. Od tada im više ne mogu vjerovati. Avioni, vozovi, brodovi, autobusi...svi su mi postali neprijatelji. Nisam mogao na njih. Samo sam ovim vjerovao. Oni su jaki i moji. Rekao sam sebi Hodaj, Veli..hodaj. Prošetao sam. Šetao sam iz dana u dan. Ne znam koliko dana i noći. Kada sam stigao tamo, već su bili šest stopa ispod. Nisam mogao doći na vrijeme. Jer sam nosio težak teret. Nepovjerenje. To je težak teret. Kada nosite taj teret, osjećate se kao da hodate po tankom sloju leda. Bojim se da će se pokvariti svakog trenutka. Ne možete izaći kada padnete u vodu. Taj strah te imobilizira. Doći će dan kada ćete se plašiti da učinite i najmanji korak. Prestaces. Samo ćeš prestati. Zato nikada nećete stići tamo gde želite. Razumijete?

Bosnian Translation for viewers part 3 Yaman: Vas dvoje! Šta vi radite ovde? Odgovori mi! Nana: Okrutni čovjek! Ubico! Pratio me je. Smiri se, Nana. Smiri se. Moja prelepa majka. Mislio sam da je ovo sve što je ostalo od tebe. Ali to nije bila istina. Tvoje nasmejane oci. Tvoj slatki glas. Tvoj miris. Sve su to vaša sjećanja. Ništa od toga nisam zaboravio. Nisam ljuta na tebe što si me ostavio na toj farmi. Želeo si da imam budućnost. Jer ti...zato što si me toliko volio da me se odrekneš. Kad bih mogao da legnem na tvoja koljena i kad bih samo mogao da me pogladiš po kosi. Yusuf: Nana? Nana: Yusuf? Uđi. Uđi. Yusuf: S kim si pričao? Nana: Sa mojom mamom. Yusuf: Ali ti nemaš telefon. Nana: Moja mama je ptica. Odletjela je kad sam bila mala. Govorio sam mami koliko mi je nedostajala. Yusuf: Da li ti odgovara? Nana: Odgovor je upravo ovdje. Yusuf: I ja želim da pričam. Nana: Naravno. Mislim da znam s kim ćeš razgovarati. Hajde; reci joj sve što želiš da kažeš. Yusuf: Draga moja tetka. Nedostaješ mi mnogo. I mama i tata. Nana: Nisam ja djevojčica koju si ostavila, mama. Odrastao sam. Otišao sam u školu. Radio sam. A sada sam upoznao ovog neverovatnog klinca. Njegovo ime je Yusuf. On mi je tako drag. On je sada sa mnom. Kaže zdravo. Yusuf: I upoznao sam Nanu, tetka. Ona je tako dobra osoba. Da si je vidio, i ti bi joj vjerovao. Nana: Rasplakat ćeš me, ptičice moja. Dođi ovamo. Cenger: Paketi koje smo dali pripremljeni su prema zahtjevu. Provjereno je. Nema nezgoda, zar ne? Da, to je ono što je gospodin Yaman rekao sinoć. Pokucajte na svaka vrata za koja mislite da su potrebna i izvršite distribuciju sa preciznošću. Ok. Nana: Gospodine Cenger? Šta se dešava kasnije? Cenger: Pružamo pomoć, gospođo Nana. Mislim da je ono o čemu razmišljaš o obroku koji si podijelio juče. Gospodin Yaman je naredio da se jedan pripremi i podijeli u susjedstvo u čast vaše majke. Nana: Naravno da jeste. Kukavi ubica. Kako se usuđuje? Cenger: Gospođo Nana, g. Yaman često radi ove stvari! Yaman: Yusuf ima zakazan termin da se vakciniše. Vraćam se za dva sata. Nana: Nemoj...nemoj se više miješati u moje privatne stvari. Radilo se o mojoj majci. Prisilio si me da ti pomognem; ali nisam tražio tvoju pomoć. Ako je ovo izvinjenje, rekli ste da ne pravite greške, pa nemojte misliti da se možete izviniti tek tako.

Bosnian Translation for viewers part 4 Alduy Scena II: Kara kaže Ibou da će danas biti posljednji dan prije nego što Duygu ode. Ibo se pitao treba li pomoći, ali Kara mu kaže da Duygu sutra može premjestiti ostatak svojih stvari. Zatim je pitala šta mu je, nakon čega se Ibo izvinio. Duygu tada ispušta kutiju koju je spakovala i vraća se u sjećanje na vrijeme kada joj je Ali pokušavao pomoći da se useli u njenu kuću kada je prvi put stigla u Istanbul. Sjeća se kako se svađala s Alijem, a zatim mu hvatala kutije u ruke dok je govorila Aliju da joj ne treba njegova pomoć i da prestane biti lažni prijatelj. Ali joj je odgovorio da mu je nije žao i da samo pokušava da pomogne. Ali i Duygu počinju da se bore oko kutija i padaju na zemlju. Duygu je tada počela da viče na Alija i rekla mu da se kloni njenog života. Nakon bljeska, Ali odlazi do mjesta gdje Duygu kleči na zemlji i saginje se kao da će joj pomoći. Ibo kaže Kari da se kladi da će Ali pomoći sa palim predmetima, međutim, Ali samo uzima heftalicu, stavlja je na svoj sto i kaže Duyguu da već dugo traži svoju heftalicu. Kirpii tada ulazi s čajem, ali Ali odlazi nakon što mu kaže da ima nekoliko stvari koje treba obaviti. Kirpi prolazi pored Duygua da posluži čaj Kari i Ibou. Idris: Nadam se da nije bilo problema nakon jučerašnjeg dana. Da li je Kirimli još u svom zamku? Nana: Za nekoliko sati, odvešćemo Jusufa u bolnicu na vakcinaciju. Yusufe? Šta još spavaš u ovo doba? Jesi li bolestan? Ne, nemaš temperaturu. Hajde, ustani, pospano. Sada razumem. Zašto se ptica džoker pretvara da spava? Mislim da znam! Plaši se vakcine! Ne, dragi Jusuf je hrabar. Yusuf: Uopšte ne volim xxx i ako se vakcinišem ništa se neće vratiti kako je bilo. Nana: Nećeš moći da se vratiš na staro, moj draga, ali ćeš biti jači. Vaše neprijateljske klice će se zaljubiti u vaše neprijateljske mikrobe. Morate poznavati svog neprijatelja, inače ćete pasti. Razbolećeš se i nećeš moći da nahraniš ptice, ne možeš da voziš bicikl... Yusuf: Ne želim da se zaljubim. Ne želim da se vozim na biciklu. Ne želim da idem tamo. Nana: Ali zašto? Yusuf: Zato što nemam tetku. Alduy Scena III: Yagmur dolazi u policijsku stanicu sa hranom za Alija. Vidi da Duygu pregledava njene dosijee i pita da li joj je danas posljednji dan. Duygu odgovara i kaže da. Yagmur joj tada govori da ima siguran put i da bude oprezna na putu do Ankare. Yagmur dalje kaže da ne voli putovanja i da ima strah od toga jer je izgubila roditelje u saobraćajnoj nesreći kada je bila dijete, ali da je zahvaljujući bratu osjetila podršku. Duygu saoseća sa njom. Yagmur je rekla da se uprkos bratovoj podršci, međutim, uvijek osjećala kao da joj nešto nedostaje u životu sve dok nije upoznala Alija. Ona tada kaže Dugyu da ju je Alijeva ljubav izliječila i da je sigurna da Duygu razumije. Takođe joj kaže da ne zna da li bi trebalo da razgovara sa njom (Duygu) o svojim osećanjima, ali da je tako uzbuđena i srećna. Yagmur kaže Duygu da jedva čeka da se pridruži Aliju kako bi imala veliku porodicu. Telefon zvoni i Yagmur se javlja. Ona kaže onome ko je na vezi (vjerovatno Aliju) da je donijela nešto od peciva od krompira koje voli, da su još topla i da će mu ih donijeti. Nakon telefonskog poziva, ona kaže Duyguu da će se sada oprostiti od nje jer je možda neće vidjeti sutra. Yagmur govori Duygu da bude dobro i da se čuva i da pozdravi Duyguovu porodicu. Zatim odlazi sa pecivom. Duygu tada razmišlja o Yagmurovim osjećajima prema Aliju i pita se šta je ona učinila. U međuvremenu, Yagmur razgovara telefonom sa onim ko je zvao (ipak to nije bio Ali) i govori pozivaocu da Duygu i Ali moraju prekinuti veze jedno s drugim, ali da zbog tehnologije (društvene mreže, video, telefon ) i dalje bi mogli biti jedno drugom u prostoru, ali da će ona tome stati na kraj.

Bosnian Translation for viewers part 5 Yusuf: Šta radiš? Nana: Čistim bicikl. Tvoja tetka je sanjala kako te jednog dana jašeš na njemu dok se smiješ dok ti vjetar duva kroz kosu. Šta? Je li to mrlja ostala tamo? Yusuf: Mmm hmm. Nana: Uzmi; hajde da to zajedno očistimo. Tvoja tetka bi bila tako srećna da vidi da si uzbuđen što voziš bicikl. Ptičica bi letela sa krilima. Čisto je; uradio si dobar posao! Yusuf: Želim da jašem. Nana: Ahh ahhh! Čekaj malo - želiš da voziš bicikl? U redu; u redu...zaista želiš? Bravo za tebe! Alduy Scena IV: Duygu daje Aliji neke dosijee i govori mu da ih treba poslati u tužilaštvo i da ona želi da ih završi prije nego što ode. Kaže da se pobrinula za potrebne dijelove, ali da bi bilo dobro da ih Ali pogleda. Ali kaže Duyguu da ona ima naviku ostavljati stvari nedovršene i daje joj znak da sjedne. Počinje pregledavati dosijee, onda oboje posegnu za olovkom i onda se Ali osvrne na jedan od njihovih prethodnih zajedničkih trenutaka. Telefon zvoni i Yagmur je. Ali ne odgovara. Yagmur ponovo zove. Zatim postoji flešbek u kojem je Volkan pitao Alija da li voli Jagmura ili ne, nakon čega je Ali rekao da ne voli. Aliin telefon i dalje zvoni. Duygu kaže Ali da može ići ako je gladan, a ona će se pobrinuti za ostalo (Duygu i dalje vjeruje da je Yagmur telefonom razgovarao s Alijem o kolačima). Ali kaže Duygu da neće odgovarati i da će gledati njena posla. Kaže joj da završi fajlove i da će ih kasnije potpisati. Ali se konačno javlja na telefon i napušta kancelariju. Yaman: Hajde, idemo momče. Nana: Jesi li spremna da dobiješ svoje šanse i budeš jaka? Hajde. Yaman: Šta nije u redu? Fuat: Gospodine Yaman, jedan od partnera je stigao u luku. Jedan od posljednjih natovarenih brodova ima problem s tovarnom listom. Žele da te vide. Yaman: Šta je onda razlog zašto si tamo, Fuat? Ne tjerajte me da se nosim s tim. Fuat: Pokušao sam, g. Yaman. Ali bez obzira šta sam rekao, nije išlo i nisam ga mogao natjerati da se smiri. Insistirao je da dogovorim sastanak s tobom. Yaman: Dobro, dolazim. Nešto je iskrslo, žestoki momče. Nana: Onda je udarac otkazan, zar ne? Znam da Yusuf ne smije izaći bez tebe. Ti si nesiguran čovek koji u svemu traži zlo! To si ti!

Bosnian Translation for viewers part 6 Yaman: Yusuf će dobiti svoju šansu. Vi idete. Momci iz obezbeđenja će biti tamo sa vama. Čim Yusuf primi vakcinu, odmah ćete se vratiti u vilu. Ne zadržavaj se. Nana: Dobićemo vakcinu i vratiti se. Špijun: Izašli su. U poteri smo. Kirimli nije s njima. Idris: Imate sreće! Ne Kirimli, ha? Ovo će biti kao uzimanje slatkiša od bebe. Špijun: Na putu su. Idris: Uzmi to derište i dođi ovamo. Kazim! Kazim! Kazim! Jednom kada iskoristimo tog klinca kao mamac, Kirimli će sigurno uzeti mamac. Kazim: Ovog puta smo to uradili, brate? Idris: Uspeli smo. Uspjeli smo. On će uhvatiti mamac, a ja ću dokrajčiti Kirimlija. Ne dugo, Kirimli. Ne dugo! Uskoro ću te poslati Azizu. Uskoro! Alduy Scena V: Ali ulazi sa kutijom i govori svima da se okupe. Ibo pogleda u kutiju i vidi da je to čokoladna torta i pita se čemu služi slavlje. Ali svima govori da želi proslaviti novu eru zajedničkog rada koja počinje sutra. Zatim svima kaže da mu se pridruže na čaju u kafiću nakon čega će pojesti slavski kolač. Kirpi odlazi da napravi čaj. Svi osim Duygua odlaze i Kara kaže Ibou da može prekinuti dijetu za danas i jesti koliko želi. Ibo je uznemiren, ali i on odlazi. Duygu govori sebi da postoje zapisi na Aliinom kompjuteru i pita se da li bi se on uznemirio da ih pogleda. Ona ustaje, otvara kompjuter i vidi da Ali ima zapis u dnevniku pod naslovom „Zašto“? „Zašto ne mogu da te mrzim? Zašto te ne mogu izbaciti iz srca? Zašto ova rana nikad ne zacijeli? Ti si jedini lijek, ali ne možeš biti lijek za moje nevolje...” Duygu tada kaže da je uništila Alija i da će uništiti i Yagmurov život. Nana: Došli smo po vakcinu. Medicinska sestra : Možete čekati tamo. Nana: Hvala. Čekaćemo ovde dok ne dođe red. Šta se desilo? Jeste li vidjeli nekoga? Yusuf: Učinilo mi se da sam vidio Oykua. Upravo je prošla u hodniku. Možda i ona dobija vakcinu. Nana: Čekaj ovde. Otići ću i provjeriti. Ne idi nigde, ok? Sedi ovde. Yusuf! Yusufe, gde si? Yusufe, gde si otišao? Toliko si me uplašio! Yusuf: Bio sam žedan. Nana: Tvoja velika braća su ovdje. Oni će vam donijeti vodu ako želite vodu. Ali naravno da ne bi vidjeli da ste žedni da prestanu da vas drže na oku. Hajde. Provjerio sam. To nije bio Oyku. Ta djevojka liči na nju, ali to nije bila ona.

Belarusian Translation for viewers part 2 Алдуй Сцэна I: Алі: Пасля разрыву я выйшаў з руін. Я стаў адзінокай. Я быў раскіданы… Мне трэба было зноў навучыцца ісці наперад. Не, я не. Я не ўпэўнены, што люблю Ягмур. Я не ўпэўнена, што люблю Ягмур. Ясемін: Сястра, тут холадна. Прастудзішся. Заходзьце зараз. Што з табой? Нешта здарылася; Я бачу гэта ў тваіх вачах. Дуйгу: Я хутка зайду. Нешта здарылася. Ясемін: Што? Раскажы, што здарылася. Ты выглядаеш разгубленым. Дуйгу: Ясемін, я пачуў нешта, чаго не павінен быў чуць. Ясемін: Што ты пачуў? Дуйгу: Алі…не любіць Ягмур. Я думаў, што Алі працягваў сваё жыццё. Я думаў, што ён забыўся пра боль, праз якую прайшоў. Я быў неправы. Ён не быў шчаслівы. Ён усё яшчэ засмучаны з-за мяне. Ясемін: значыць, ён усё яшчэ любіць цябе, нягледзячы ні на што. Дуйгу: Гэта безнадзейна. Ягмур любіць яго. Праз мяне два чалавекі пацерпяць. Хацелася б, каб Алі сапраўды закахаўся ў Ягмур. Калі б толькі яны былі шчаслівыя, тады і мне прыйшлося б несці гэты цяжкі цяжар. Ясемін: Давай, не будзь такім. Ты самы чысты сэрцам чалавек, якога я калі-небудзь бачыў у сваім жыцці. Вы калі-небудзь хацелі, каб гэта было так? Султан: Вы хочаце, каб я прыгатаваў і вам? Я збіраўся выпіць гэты шклянку малака перад сном. Алі: Я змагу заснуць; дзякуй. Султан: Скажы мне, Алі. Дзяўчына Ягмур вельмі прыгожая. Чаму вы раней не прывялі яе да мяне? Алі: Я не бачыў патрэбы, таму што там нічога няма. Султан: Я думаю, што там нешта ёсць. Алі: Вы няправільна зразумелі, цётка Султан. Я размаўляў з ёй з самага пачатку, і я не думаю, што ў нас ёсць будучыня, таму, калі ласка, не думайце, што ў нас ёсць. Султан: Магчыма, вы так думаеце, але гэта вялікія словы, якія вы кажаце. Магчыма, вам прыйдзецца іх праглынуць. Алі: Не хвалюйцеся; нічога гэтага не зменіць. Я зачыніў гэтую кнігу; не марыць аб тым, чаго не будзе. Не спадзявайцеся, што з Ягмурам нешта здарыцца. І не прымушайце Ягмура спадзявацца таксама. Я не хачу, каб вы абодва сумавалі. Султан: Не сумуй...паглядзі на сваё жыццё. Гэта нядобра; ты заслугоўваеш любові... Вeлі: Сардэчна запрашаем. Прыходзьце, сядайце. Будзем піць гарбату. Зноў вы нясеце цяжар свету. Што адбываецца? Яман: Цяжка давяраць. Вeлі: Цяжка. Яман: Чаму? Вeлі: Таму што ён зламаўся. Як толькі ён зламаўся ... вы паглядзіце на гадзіннік, але не можаце яму давяраць. Час ламаецца. Гадзінная і хвілінная стрэлкі гуляюць з вамі ў гульні. Таму я не змог прыехаць на пахаванне жонкі і сына. У мяне іх забрала машына са зламаным тормазам. З таго часу я не мог ім давяраць. Самалёты, цягнікі, караблі, аўтобусы... усе яны сталі маімі ворагамі. Я не мог на іх трапіць. Я давяраў толькі гэтым. Яны моцныя і мае. Я казаў сабе Хадзі, Велі..хадзі. Я хадзіў. Я хадзіў з дня ў дзень. Я не ведаю, колькі дзён і начэй. Калі я прыйшоў туды, яны былі ўжо на шасці футах. Я не мог быць там своечасова. Таму што я нёс цяжкі цяжар. Недавер. Гэта цяжкая ноша. Калі вы несяце гэты цяжар, ​​вы адчуваеце, што ідзяце па тонкім пласце лёду. Баіцца, што ў любы момант зламаецца. Немагчымасць выбрацца, калі ўпадзеш у ваду. Гэты страх абезрухоміць вас. Прыйдзе дзень, калі ты будзеш баяцца зрабіць самы маленькі крок. Ты спынішся. Вы проста спыніцеся. Вось чаму вы ніколі не трапіце туды, куды хочаце. Ты разумееш?

Belarusian Translation for viewers part 3 Нана: Жорсткі чалавек! Забойца! Ён пайшоў за мной. Супакойся, Нана. Супакойся. Мая прыгожая маці. Я думаў, што гэта ўсё, што ад цябе засталося. Але гэта было няпраўдай. Твае ўсмешлівыя вочы. Твой салодкі голас. Твой пах. Усё гэта твае ўспаміны. Я нічога з гэтага не забыўся. Я не злуюся на цябе за тое, што ты пакінуў мяне на гэтай ферме. Ты хацеў, каб у мяне была будучыня. Таму што ты... таму што ты любіў мяне так моцна, каб адмовіцца ад мяне. Калі б я мог легчы на ​​твае калені і калі б ты толькі мог пагладзіць мае валасы. Юсуф: Нана? Нана: Юсуф? Заходзьце. Юсуф: З кім ты размаўляў? Нана: З мамай. Юсуф: Але ў цябе няма тэлефона. Нана: Мая мама - птушка. Яна паляцела, калі я была маленькая. Я казаў маме, як моцна сумую па ёй. Юсуф: Яна табе адказвае? Нана: Адказ прама тут. Юсуф: Я таксама хачу пагаварыць. Нана: Вядома. Я думаю, я ведаю, з кім ты будзеш размаўляць. Давай; скажы ёй усё, што хочаш сказаць. Юсуф: Мая дарагая цётка. Я так сумую па табе. І мама з татам. Нана: Я не маленькая дзяўчынка, якую ты пакінула, мама. Я вырас. Я пайшоў у школу. Я працаваў. І вось, я сустрэў гэтага дзіўнага дзіцяці. Яго завуць Юсуф. Ён такі дарагі мне. Ён зараз са мной. Ён кажа прывітанне. Юсуф: І я сустрэў Нану, цётку. Яна такі добры чалавек. Калі б вы ўбачылі яе, вы б таксама ёй давяралі. Нана: Ты прымусіш мяне плакаць, мая птушачка. Ідзі сюды. Чeнгер: Пасылкі, якія мы далі, былі падрыхтаваныя ў адпаведнасці з запытам. Было праверана. Няшчасных выпадкаў не бывае, так? Так, гэта тое, што спадар Яман сказаў учора ўвечары. Стукайцеся ва ўсе дзверы, якія, на вашу думку, патрэбныя, і размяркоўвайце іх з дакладнасцю. Добра. Нана: Містэр Чeнгер? Што адбываецца пазней? Чeнгер: Мы аказваем дапамогу, спадарыня Нана. Я думаю, што вы накладныя выдаткі датычацца ежы, якую вы раздалі ўчора. Г-н Яман загадаў падрыхтаваць і раздаць па наваколлю ў гонар вашай маці. Нана: Вядома, зрабіў. Баязлівы забойца. Як ён адважыўся? Чeнгер: Спадарыня Нана, містэр Яман часта робіць такія рэчы! Яман: У Юсуфа запісалася прышчэпка. Я вярнуся праз дзве гадзіны. Нана: Не...не ўмешвайся больш у мае асабістыя справы. Гэта было пра маю маці. Вы прымусілі мяне дапамагчы вам; але я не прасіў вашай дапамогі. Калі гэта прабачэнне, вы сказалі, што не робіце памылак, таму не думайце, што можаце папрасіць прабачэння проста так. Алдуй Сцэна II: Кара кажа Ібо, што сёння будзе апошні дзень перад ад'ездам Дуйгу. Іба думаў, ці варта яму дапамагаць, але Кара кажа яму, што Дуйгу можа перавезці астатнія яе рэчы заўтра. Затым яна спытала, што з ім не так, пасля чаго Ібо прынёс прабачэнні. Затым Дуйгу кідае скрынку, якую яна пакавала, і ўспамінае момант, калі Алі спрабаваў дапамагчы ёй пераехаць у свой дом, калі яна толькі прыехала ў Стамбул. Яна памятае, як сварылася з Алі, а потым схапіла скрынкі ў яго рукі, казала Алі, што ёй не патрэбна яго дапамога і каб ён перастаў быць фальшывым сябрам. Алі ў адказ сказаў ёй, што не шкадуе яе і што ён проста спрабуе дапамагчы. Алі і Дуйгу пачынаюць біцца за скрынкі, і яны падаюць на зямлю. Затым Дуйгу пачаў крычаць на Алі і сказаў яму трымацца далей ад яе жыцця. Пасля рэтраспекцыі Алі падыходзіць да таго месца, дзе Дуйгу стаіць на каленях на зямлі, і нахіляецца, быццам збіраецца дапамагчы ёй. Ібo кажа Кара, што робіць стаўку на тое, што Алі дапаможа з упалымі прадметамі, аднак Алі проста бярэ стэплер, кладзе яго на свой стол і кажа Дуйгу, што ён доўга шукаў свой стэплер. Затым Кірпій уваходзіць з гарбатай, але Алі сыходзіць, сказаўшы яму, што ў яго ёсць некалькі спраў. Кірпі праходзіць міма Дуйгу, каб падаць гарбату Кара і Ібо.

Belarusian Translation for viewers part 4 Ідрыс: Спадзяюся, пасля ўчарашняга не было праблем. Кірымлі ўсё яшчэ ў сваім замку? Нана: Праз некалькі гадзін мы адвязем Юсуфа ў бальніцу для вакцынацыі. Юсуф? Што вы ўсё яшчэ робіце спіць у гэтую гадзіну? Вы хворыя? Не, у вас няма тэмпературы. Давай, уставай, соня. Цяпер разумею. Чаму птушка-жартаўнік прыкідваецца, што спіць? Я думаю, што ведаю! Яно баіцца вакцыны! Не, дарагі Юсуф адважны. Юсуф: Мне зусім не падабаецца ххх, і калі я зраблю прышчэпку, нічога не вернецца, як было. Нана: Ты не зможаш вярнуцца да старога, майго дарагая, але ты будзеш мацней. Вашы варожыя мікробы закахаюцца ў вашых варожых мікробаў. Ворага свайго трэба ведаць, інакш упадзеш. Ты захварэеш і не зможаш карміць птушак, не зможаш ездзіць на ровары... Юсуф: Я не хачу закахацца. Я не хачу ездзіць на ровары. Я не хачу туды выходзіць. Нана: Але чаму? Юсуф: Таму што ў мяне няма цёткі. Алдуй Сцэна III: Ягмур прыходзіць у паліцэйскі ўчастак з ежай для Алі. Яна бачыць, як Дуйгу перабірае яе файлы, і пытаецца, ці сёння яе апошні дзень. Дуйгу адказвае і кажа так. Затым Ягмур кажа ёй бяспечнай паездкі і быць асцярожнай падчас паездкі ў Анкару. Далей Ягмур кажа, што яна не любіць падарожнічаць і баіцца іх, таму што ў дзяцінстве яна страціла бацькоў у аўтакатастрофе, але дзякуючы брату яна адчувала падтрымку. Дуйгу спачувае ёй. Ягмур сказала, што, нягледзячы на ​​падтрымку брата, яна заўсёды адчувала, што ў яе жыцці чагосьці не хапала, пакуль яна не сустрэла Алі. Затым яна кажа Дуйгу, што каханне Алі зрабіла яе цэлай і што яна ўпэўнена, што Дуйгу разумее. Яна таксама кажа ёй, што не ведае, ці варта так шмат гаварыць з ёй (Дуйгу) пра свае пачуцці, але яна такая ўсхваляваная і шчаслівая. Ягмур кажа Дуйгу, што не можа дачакацца, каб далучыцца да Алі, каб у яе была вялікая сям'я. Звініць тэлефон і адказвае Ягмур. Яна кажа таму, хто на сувязі (верагодна, Алі), што яна прынесла некалькі бульбяных пірожных, якія ён любіць, што яны яшчэ цёплыя і што яна прынясе іх яму. Пасля тэлефоннага званка яна кажа Дуйгу, што развітаецца з ёй зараз, бо можа не ўбачыць яе заўтра. Ягмур кажа Дуйгу быць здаровым, клапаціцца і перадае прывітанне сям'і Дуйгу. Затым яна сыходзіць з выпечкай. Затым Дуйгу думае пра пачуцці Ягмур да Алі і задаецца пытаннем, што яна зрабіла. Тым часам Ягмур размаўляе па тэлефоне з тым, хто тэлефанаваў (у рэшце рэшт, гэта быў не Алі) і кажа абаненту, што Дуйгу і Алі трэба разарваць сувязь адзін з адным, але гэта з-за тэхналогій (сацыяльныя сеткі, відэа, тэлефон ) яны ўсё яшчэ могуць знаходзіцца ў прасторы адзін аднаго, але яна пакладзе гэтаму канец. Юсуф: Што ты робіш? Нана: Я чысцю ровар. Твая цётка марыла, як ты аднойчы катаешся на ім і смяешся, калі вецер дзьме ў твае валасы. Што? Там засталася пляма? Юсуф: Ммм-мм. Нана: Вазьмі; тады давайце ачысцім разам. Ваша цётка была б вельмі шчаслівая бачыць, што вы былі ў захапленні ад язды на ровары. Птушаня ляцела б з крыламі. Гэта чыста; ты добра папрацаваў! Юсуф: Я хачу пакатацца. Нана: А-а-а-а! Хвілінку - хочаш пакатацца на ровары? Добра; добра ... ты сапраўды хочаш? Добра для вас!

Belarusian Translation for viewers part 5 Алдуй Сцэна IV: Дуйгу перадае Алі некалькі файлаў і кажа яму, што іх трэба адправіць у пракуратуру і што яна хоча завяршыць іх перад ад'ездам. Яна кажа, што паклапацілася аб неабходных частках, але было б добра, калі б Алі паглядзеў на іх. Алі кажа Дуйгу, што яна мае звычку пакідаць справы незавершанымі, і паказвае ёй сесці. Ён пачынае праглядаць файлы, затым абодва цягнуцца да ручкі, і тады Алі вяртаецца да аднаго з іх папярэдніх момантаў разам. Тэлефон званіць, і гэта Ягмур. Алі не адказвае. Ягмур зноў тэлефануе. Затым ёсць рэтраспекцыя, калі Волкан спытаў Алі, ці любіць ён Ягмур, пасля чаго Алі адказаў, што не любіць. Тэлефон Алі ўсё яшчэ звоніць. Дуйгу кажа Алі, што можа ісці, калі ён галодны, і яна зробіць усё астатняе (Дуйгу ўсё яшчэ верыць, што Ягмур размаўляла з Алі па тэлефоне пра выпечку). Алі кажа Дуйгу, што не збіраецца адказваць і займацца яе справамі. Ён кажа ёй скончыць файлы і падпіша іх пазней. Алі нарэшце адказвае на званок і выходзіць з офіса. Яман: Давай, давай крутога хлопца. Нана: Ты гатовы да таго, каб паспрабаваць і быць моцным? Давай. Яман: Што не так? Фуат: Спадар Яман, адзін з партнёраў прыбыў у порт. Адзін з апошніх загружаных караблёў мае праблему з каносаментам. Яны хочуць цябе бачыць. Яман: Тады чаму ты там, Фуат? Не прымушайце мяне займацца гэтым. Фуат: Я спрабаваў, містэр Яман. Але што б я ні казаў, гэта не спрацавала, і я не мог прымусіць яго супакоіцца. Ён настойваў на тым, каб я дамовіўся з вамі аб сустрэчы. Яман: Добра, я іду. Нешта прыдумала, круты хлопец. Нана: Тады здымак адменены, так? Я ведаю, што Юсуфу забаронена выходзіць без цябе. Ты няўпэўнены чалавек, які ва ўсім шукае зла! Вось хто ты! Яман: Юсуф атрымае свой шанец. Вы, хлопцы, едзеце. Разам з вамі будуць хлопцы з аховы. Як толькі Юсуф атрымае прышчэпку, вы неадкладна вернецеся ў асабняк. Не марудзьце. Нана: Мы зробім прышчэпку і вернемся. Шпіён: Яны сышлі. Мы ў пагоню. Кірымлі няма з імі. Ідрыс: Вам, хлопцы, пашанцавала! Няма Кірымлі, га? Гэта будзе ўсё роўна, што адабраць цукерку ў дзіцяці. Шпіён: Яны ўжо ў дарозе. Ідрыс: Бяры гэтага нахабніка і ідзі сюды. Казім! Казім! Казім! Як толькі мы выкарыстаем гэтага дзіцяці ў якасці прынады, Кірымлі абавязкова захопіцца. Казім: На гэты раз мы зрабілі гэта, брат? Ідрыс: Мы зрабілі гэта. Мы гэта зрабілі. Ён зачапіцца, а я дабіваю Кірымлі. Нядоўга, Кірымлі. Ненадоўга! Неўзабаве я пашлю цябе да Азіза. Не так даўно!

Belarusian Translation for viewers part 6 Алдуй Сцэна V: Алі ўваходзіць са скрынкай і кажа ўсім сабрацца. Іба глядзіць у скрынку і бачыць, што гэта шакаладны торт, і задаецца пытаннем, для чаго гэтае свята. Алі кажа ўсім, што хацеў адсвяткаваць новую эру сумеснай працы, якая пачнецца заўтра. Затым ён загадвае ўсім далучыцца да яго за гарбатай у кафэ, пасля чаго яны з'едуць святочны торт. Лісце Кірпі для падрыхтоўкі гарбаты. Усе, акрамя Дуйгу, сыходзяць, а Кара кажа Ібо, што ён можа парушыць дыету на сёння і есці колькі заўгодна. Ібо засмучаны, але і ён сыходзіць. Дуйгу кажа сабе, што на камп'ютэры Алі ёсць запісы, і задаецца пытаннем, ці не засмуціцца ён, калі яна іх паглядзіць. Яна ўстае, адкрывае камп'ютар і бачыць, што ў Алі ёсць запіс у журнале Чаму;? «Чаму я не магу цябе ненавідзець? Чаму я не магу выкінуць цябе са свайго сэрца? Чаму гэтая рана ніколі не загойваецца? Ты - адзінае лекі, але ты не можаш быць лекам ад маіх праблем...» Потым Дуйгу кажа, што яна разбурыла Алі і што яна таксама збіраецца разбурыць жыццё Ягмура. Нана: Мы прыйшлі па вакцыну. Медсястра : Вы можаце пачакаць там. Нана: Дзякуй. Пачакаем тут, пакуль дойдзе наша чарга. Што здарылася? Ты кагосьці бачыў? Юсуф: Мне здалося, што я бачыў Ойку. Яна проста прайшла ў залу. Магчыма, яна таксама атрымлівае вакцыну. Нана: Ты пачакай тут. Я пайду праверу. Нікуды не хадзі, добра? Сядай тут. Юсуф! Юсуф, дзе ты? Юсуф, куды ты пайшоў? Ты мяне так напалохаў! Юсуф: Я адчуваў смагу. Нана: Твае старэйшыя браты тут. Яны прынясуць вам вады, калі вы хочаце вады. Але, вядома, яны б не ўбачылі, што вы адчуваеце смагу, калі б перасталі сачыць за вамі. Давай. Я праверыў. Гэта быў не Ойку. Гэтая дзяўчына падобная на яе, але гэта была не яна. Шпіён: Яна ні на хвіліну не пакідае гэтага дзіцяці. Ідрыс: Што адбываецца? Ці гатовы пакет? Шпіён: Не, брат. Гэтага дзіцяці моцна абараняюць. Гэта будзе цяжка. Ідрыс: Не кажы. Вы б паглядзелі на гэта? Хіба я не казаў табе проста забраць дзіця? Не злуй мяне. Не вяртайся, пакуль не атрымаеш гэтага дзіцяці. Або вазьмі яго, або ідзі куды-небудзь і страляй сабе ў галаву. Ты цяпер не ўцячэш, Кірымлі. Я выкапаю табе магілу сваімі рукамі. Фуат: Спадар Яман, ёсць праблема? Іх амаль пераканалі. Чаму мы робім перапынак? Нана: Ты проста не можаш перастаць тэлефанаваць. Яман: Што адбываецца? Нана: Усё ў парадку. Не хвалюйцеся, містэр Ябан. Яман: Не кажыце мне, што рабіць. Проста дайце мне інфармацыю. Што адбываецца? Нана: Мы чакаем сваёй чаргі. Гэта блізка. Яман: Добра. Трымайце вочы адкрытымі. Нана: Вы самая вялікая пагроза для дзіцяці.

Bosnian Translation for viewers part 2 Seher: Šta je to? Yaman: To je za prvi korak koji ćemo napraviti u našem novom domu… ​​Ovo je naša terasa… Hajde… To će biti naša terasa u kojoj ćemo provesti život zajedno i ostarjeti zajedno… Ovo je samo početak… Korak po korak mi ćemo ostvariti sve naše snove Volkan: Glupi idiote... Ya Duygu, izvini ali umoran sam od ovog Alija koji se uvlači u sve tvoje poslove... Da nije bilo njega, sada ti bi se ponovo udružio sa Yasemin... Duygu: Mogao bih imati Volkana... Ali budi oprezan sa onim što govoriš o Aliju, molim te... On samo razmišlja o mojoj dobrobiti... Razlog što je bio tu je njegova briga za mene... On pokušava da zaštiti ja... Znaš koliko ga cijenim... Ne želim više nikada čuti tako nešto o njemu. Ali nažalost, trenutno mu ništa ne govorim… Neću reći ni njemu, ni svojoj majci da sam pronašao Yasemin… Ovo samo ti znaš… Ti si moj pouzdanik… Neću ništa reći dok ne saznam da li je Yasemin povezana na to ubistvo ili ne… Ovo će ostati između nas… Volkan: To je između nas, obećavam… Duygu… Znamo se mnogo godina… Znaš dobro da tajna neće izaći iz mene… Ja sam od tvoja strana... U svemu... Duygu: Jesi li siguran da si vidio madež na njenom zglobu? Volkan: Da, jasno sam vidio... Duygu: Čak i bez gledanja u njen zglob, siguran sam da je Yasemin... Vidio sam je prvi put u godinama ispred sebe... Toliko je porasla... To... Stalno nasmijano, nevino lice pretvorilo se u grub izraz... Znate šta je tužan dio? Kao da su te oči koje su blistale kao dijete bile ispunjene ljutnjom... Ne znam da li me je prepoznala ili ne, ali me je gledala kao da sam neprijatelj... Kao da je među nama bila udaljenost koja nikada neće biti zatvorena... Ipak je bila ona iskra u njenim očima... Šta god da je doživjela, nije izbrisalo taj njen nevini izraz... Volkan: Duygu... Ne daj se... Zajedno ćemo riješiti ovaj problem... Zajedno ćemo to riješiti... Ti… Ne želiš da veruješ da je Yasemin kriva, ali ja dobro znam šta sam videla… Ako je Yasemin kriva… Umesto da je privedemo pravdi- Duygu: Nikada… Mi nećemo uraditi tako nešto Volkane… Ako je kriva... Čak i da mi je sestra, uradiću šta treba, znaš to... Sve što želim da nije u redu... Ali: Oterao sam je od sebe... Toliko sam pritiskao devojku da... Ona ne dijeli svoje probleme sa mnom, već sa Volkanom...

Bosnian Translation for viewers part 3 Seher: Ovo može biti naša kuhinja... Skuvaću ti ukusna jela sa povrćem ubranim iz bašte... U ovom kutu će biti sto sa kariranim krpa na njoj… A u tom uglu će biti holandska pećnica sestre Adalet… Yaman: Možemo da kuvamo kestene na holandskoj pećnici… Imaćemo veliki prozor baš tu… Kad vani pada sneg, možemo zajedno da uživamo u pogledu… Seher: Možemo staviti i kore mandarina na holandsku pećnicu, zar ne? Yaman: Naravno da možemo... Miris narandže će okružiti kuću... Seher: Dok ja pravim kolače od limuna za Yusufa u kuhinji, ti ćeš cepati drva u bašti. Yaman: Onda ćeš se naljutiti na mene za ulazak u kuhinju s blatnjavim cipelama... Seher: Nikada ne mogu biti ljut na tebe Yaman: Možda bismo trebali ovaj dio napraviti staklom iz temelja? A ovde možemo da postavimo vrata koja vode u baštu... Tako da ne moram da obilazim celu kuću kada želim da ti priđem... I, tako da ćeš biti pored mene dok radim u bašti... Seher: To bi bilo sjajno… Ali… Jedan minut… Šta je potrebno za tako veliku kuhinju? Mala, topla kuhinja bi nam bila dovoljna... Šta kažete na izgradnju igraonice za Yusufa u preostalom prostoru? Yusuf i deca mogu da se igraju zajedno, biće zabavno… Uhh… Pod decom mislim… Deca gosti… Yaman: Moramo da mislimo ne samo na njih, već i na naše stalne goste… Ova kuća će biti ispunjena dečijim glasovima … Naša djeca… A vidi, Yusuf želi i braću i sestre… Je li tako? Duygu: Tetka Sultan... Daj da ti pomognem, mora da si umorna... Sultan Hala: Bog te blagoslovio draga moja... Hvala ti... Šta nije u redu draga moja? Tvoje lice je tako potišteno… I sa Alijem se nešto dešavalo proteklih dana… Duygu: Tetka Sultan, moram ti nešto reći… Znaš kako si mi jednom rekao… Ljubav je dug prema svojoj sudbini… Možda jedan ima dug veći i važniji od sudbine… Ono što mislim je… Molim vas, nemojte pogrešno shvatiti… Ništa se ne može desiti između komesara Alija i mene osim što smo prijatelji… Neće se desiti… Molim vas… Nemojte misliti ni na šta drugo, U redu? Sultan Hala: Da li to radi tvoja majka? Da li ona gradi zid između vas? Zašto tako iznenada govoriš draga moja? Duygu: Ne. To nema nikakve veze sa mojom majkom… Ovo je odluka koju sam doneo sam… Sultan Hala: O Bože… To je više smeća… Šta bih ja iz ovoga trebalo da razumem Seher: Uhh… Hajde evo…Ovdje…Ovo mjesto ovdje mogu biti kuhinjska vrata…Kad smo bili mali, moj otac je mjerio visinu moje sestre i mene i označavao to na kuhinjskim vratima…Svakog mjeseca smo se takmičili koliko smo visoki… Možemo da izmerimo Yusufovu visinu i obeležimo to na vratima... Razmislite... Naše nasleđe će izrasti u mladića pred našim očima Yaman: On će biti veliki, zgodan i pametan mladić... On će pobrini se za njegovu braću i sestre. Seher: Hm... Razmišljao sam o tome i sviđa mi se ideja koju ste upravo spomenuli... Ovaj dio možemo napraviti staklom od temelja... I mogu gledati preko Yusufa dok se igra u bašti koja način... Yaman: Ne samo Yusuf, mora da gledaš i našu djecu... Seher: Uhh... Da okačimo zvonce na trijem? Kad vjetar dune, ispuštat će prekrasne zvukove… Njihovi glasovi daju ljudima mir… Yaman: Mir… To mi je sada omiljena riječ. Imaćemo miran, srećan i topao dom… Ali… Ne mogu garantovati da će to biti miran dom… Znate… Deca. Seher: Uhh… Vidi, napravićemo tu celu voćnu baštu… Mi Sad ću ovdje puno voćaka... Narandže, jabuke, limuna... Možemo saditi stabla limuna, zar ne? Mogu vam napraviti svježu limunadu… Yaman: Možda se možemo naći pod drvetom kada želimo pobjeći od svih i biti sami. Kad tvoje oči dotaknu moje, opet ću se osjećati živim. Seher: Šta ako Yusuf dođe u baštu tražeći me? Yaman: Zar nećemo i mi biti sami u ovoj kući?... Onda ću te odvesti daleko na leđima svog konja. Na taj način nećeš imati priliku da mi pobjegneš... Čvrst momak zove... Da, opaki momak? Yusuf: Ujače, je li moja tetka s tobom? Moram da je pitam nešto... Nije ponela telefon sa sobom... Yaman: Da, sa mnom je, jak momak... Ona je sa mnom... daću joj... Seher: Da, dušo? Yusuf: Tetka, znaš onaj domaći zadatak za slikanje koji sam imao... Bio je u mojoj sobi, ali sada ga nema... Ako ga ne uzmem, moj učitelj će se naljutiti na mene... Znaš li gdje je? Seher: Je li tvoja knjiga za crtanje imala stopala, Yusufe? Yusuf: Ne... Seher: Onda tvoja skice nije mogla da ode, pa ne beži od tebe... Ponekad, kada je naša soba neuredna, možda ne nađemo ono što tražimo... A oni nas posmatraju odakle kriju se… Tvoja skice te verovatno odnekud posmatra… Hajde, pogledaj okolo… Čekam kod telefona… Yusuf: Ah tetka, baš si smešna… Odmah ću proveriti… Našla sam, tetka… Bilo je ispod moje odjeće...

Bosnian Translation for viewers part 4 Seher: Vidiš? Ne bježi od tebe... Yusuf: Šaljem ti puno poljubaca, tetka... Seher: I ja, dušo... Yaman: Ne želim više da čekam... Znam da i ti želiš isto. Vidio sam te ispred tog ogledala... Izgledala si tako lijepo. Seher: Uhh... Upravo sam pospremala Yusufovu sobu... Yaman: Naučili smo da ne treba više odlagati snove... Testirani smo sa našom ljubavlju iznova i iznova... Znamo jako dobro kako je izgubiti jedno drugo i koliko je bolno. Zato želim da provedem svaki trenutak sa tobom i da ostvarim svaki san koji imam sa tobom... Želim da imamo velika porodica… Možda će biti još neki član naše porodice kada se uselimo u ovu kuću. Kad budeš trudna s našom bebom, ja ću položiti glavu ovdje i reći im kakvu lijepu, nevinu, dobrodušnu majku imaju. Reći ću im koliko te volim iznova i iznova... Ta beba će biti deo nas oboje... Doći će na ovaj svet kao čudo... Oni će uzeti svoj osmeh od tebe... I svoje namrštene obrve od mene... Oni Imat ćemo male, nježne ruke poput tebe… Mi ćemo ih držati za ruke i pomoći im da naprave prve korake. Kao njihova majka i otac, uvijek ćemo biti uz njih... Dokle god živimo, nećemo pustiti te male ruke... Šta nije u redu? Zašto plačeš? Seher: Od sreće... Hoće li se sve ovo zaista dogoditi? Yaman: Da... Svi će se dogoditi... Obećavam ti... Svi naši snovi će se ostvariti... Sada ništa neće spriječiti našu sreću. Duygu: Majko? Šta nije u redu, majko? Semra: Duygu... Zaboravljam Yasemin, draga moja... Kako je mirisala? Kako su izgledale hr oči? Kako je izgledalo njeno lice? Danas sam to primetio… Ne bih se sećao svoje ćerke da nisam pogledao njene slike… Mada… Mada je sad već odrasla… Mora da se promenila… Ne bih prepoznao svoje dete da prođe ja. Duygu: Ne plači, majko… Ti si njena majka… Naravno da bi je prepoznala… I… Možda se nije toliko promijenila… Možda je malo porasla… Možda je visoka kao ja sada... Možda je postala prelepa mlada devojka... Ali možda se njene oči gazele nisu nimalo promenile... Možda njeni bucmasti obrazi više nisu tako bucmasti... Ali možda je njena kosa i dalje ista... Možda je i dalje tako lepa... Možda ona je i dalje ona prelijepa cura... Možda još uvijek trči kao grom... Bila je najbrže dijete u našem kraju... Semra: Da, bila je... Moja kćerka je bila... Bože... Bože, molim te, molim te... Molim te, pusti moju malu devojka budi sa finim ljudima... Neka nam se naša devojčica vrati zdrava i zdrava u naš dom... Bože, molim te... Molim te, Bože. Duygu: Majko... Ne gubi nadu... Naći ćemo Yasemin jednu dan… Kada dođe taj dan, ti ćeš umjesto ovoga maziti moju sestru po kosi, obećavam ti… Nemoj gubiti nadu, molim te… Canan: Prokletstvo! Taj ološ nije ostavio ni jedan peni... Ni jedan peni... Prokletstvo... Kako sam uopće vjerovao tom prevarantu? Za sve sam ja kriv… Niko mi to ne može… Niko… Neću biti poražen… Neću mu dozvoliti… Neću mu dati taj novac… Evo… Imam te sada… Imam te … Imam te… Ertugrul: Šta nije u redu, Golge? Zašto dugo lice? Yasemin: Nije ništa brate Ertugrul... Ertugrul: Ima nešto... Ima... poznajem ovo lice... Kad staviš ovo lice, to znači da te nešto muči... Yasemin: Moja sestra... Ona me juri... Skoro da je uhvatila ja danas... Vikala je moje ime i rekla mi da prestanem... Ertugrul: Ali mi ne stajemo, zar ne Golge? Šta sam te naučio? Ako stanemo, ako ih sažalimo i ako im vjerujemo, pašćemo… Nikada ne stanemo… Radimo šta je potrebno… Yasemin: Pa ipak nisam stala… Ertugrul: Ne brini… Nekako ću saznati šta ona traži... Klinac: Imaš sestru? Yasemin: Jesam... Ne više... Nemam ni majku ni sestru od dana kada su me ostavili samog usred pakla... Vi ste moja porodica... Brat Ertugrul je... Čoveče 1: Naša deca... Tip 2: Zvao si nas, brate? Ertugrul: Ova komesarka Duygu... Ona nas još uvek progoni... Približila se veoma... Ne sme da nas nađe... Ali kada dođe dan kada dođe ispred mene, jako će zažaliti... Upropastiću je... Pomračiću njen život… Ona me ne poznaje, ali ja je nisam zaboravio… Osvetiću joj se… Čovek 1: Brate, ja sam nov, mogu li da pitam šta ti je uradila? Ertugrul: Moj brat… Ömer… Imao je samo 18 godina… Taj zlokob je bio prenagljeni komesar… Otišla je za mojim bratom nakon pljačke… Jurila ga je svojim autom… Jurila je za mojim bratom kao da je slijep… Dok je moj brat bežao, udario ga je auto… Ipak se nije predao i pobegao… Ali kasnije… Brat mi je umro na rukama… Da mi je Duygu oteo brata… Osvetiću joj se … Ona neće napustiti ovaj svijet a da prije ne dobije kaznu… Duygu: Yasemin… Moja draga sestro… Ovi dani će proći, zar ne? Dokazaću da si nevin i ponovo se ujediniti sa tobom... Hoćemo li nas troje ikada više biti isti?... Učinit ću sve da se ovo dogodi... Ti si nevin... Moraš biti nevin...

Bosnian Translation for viewers part 5 Yaman : Lepo je… Seher: Uspeli smo… Yaman: Uspeo si ti si izgradio naš novi dom. Seher: Hajde… Hajdemo sad… Yusuf će se čuditi za nas… Yaman: Dobro, idemo… Seher: Šta se desilo?... Zašto to radi? Yaman: Ne znam, ne radi, baterija je možda prazna… Idem provjeriti… Baš kao što sam i pretpostavio… Ima problema sa baterijom… Ovaj auto neće raditi… Seher: Oh Bože... Šta ćemo da radimo? Yaman: Obavijestit ću brata Cengera... Ja sam van zadužen... Seher: Zaboravio sam svoje kod kuće... Yaman: Ne možemo ništa učiniti... Onda ćemo provesti prvu noć u našoj novoj kući. Seher: Zapravo… Daleko smo od grada… Zvezde će se noću pojaviti svetlije na nebu… Možda… Možemo čak videti i krak Mlečnog puta. Yaman: Dakle, ne plašite se da ćete ostati ovde… Seher: Ne … Zašto da se plašim kada si pored mene… Ahh… Ako pogledaš, trebalo bi da bude i Yusufova oprema za kampovanje… Možemo da podignemo šator… Yaman: Samo smo sanjali da gledamo Severnjaču sa našeg dvorišta… Pretpostavljam da je ta noć bila ovako blizu. Duygu: Sprečavate me da radim svoj posao... Umoran sam od ovih gluposti... Saberite se komesaru Ali... Saberite se komesaru Ali... Saberite se! Ali: Možda kao što ste rekli, jednostavno mogu' ne prihvatam neke stvari... Zbog osećanja prema njoj, možda sve pogrešno razumem... Čak i ako Duygu misli da sam otišao, ona će opet izaći... Vedat... Imam posao za tebe... Znaš da najviše veruješ muškarcima na ulice… Naš komesar Duygu… Duygu Korkmaz… Ona traži nešto i počela je da se pita okolo… Ne znam šta ona traži, ali možete saznati… Moram da znam da li je u nevolji ili ne… Hvala ti… Mora da je nešto našao… Reci mi, Vedat… Jesi li našao nešto novo?… Znam… Znao sam ovo… Dobro. Dobro, Vedat… Hvala… Yaman: Ne boj se… Ovo je naš dom… Hajde. Vratimo se našim snovima... Vidite... Čujete li to? Brat Cenger je zatvorio vrata… Uskoro će djeca otići u svoje sobe… Yusuf će zaspati… Neslihan mu nosi mlijeko… To je zvuk njenih koraka… Adalet je završila posao u kuhinji… Piše listu za kupovinu sutra… I konačno su svi otišli u svoje sobe… I u tišini ćemo samo ti i ja ostati… Sami. Seher: Kao i večeras, svake noći ćemo gledati zvijezde... Sami... Duygu: Jesi li se stvarno toliko promijenio? Toliko da me nisi mogla zvati sestrom? Zar si se toliko promijenio da nisi mogao dotrčati do mene i zagrliti me? Dolazio si kod mene kad si bio uznemiren ili kad su te momci iz komšiluka gnjavili... Prvo si mi pokazivao svoje rane... Hoćemo li moći biti isti kao prije? Šta ima, komesare Ali? Ali: Znam sve... Znam sve što ste sakrili od mene, komesare Duygu... Canan: Ološu... Pronašao sam te... Jesi li mislio da me možeš prevariti i pobjeći? Ološu... Evo ga... Ko si ti? Djevojčica: Koga tražite? Kerem: Ljubavi moja... Ko je to? Canan: Ološu... Ubiću te... Ubiću te... Djevojčica: Šta se dešava? Gospođo, čekajte malo... Ne možete ući unutra... Canan: Skloni mi se s puta! Kerem: Canan? Canan: Canan... Da, Canan... Mislio si da te neću naći, zar ne? Kako si to mogao da mi uradiš? Kako si mogao? Ti nezahvalni! Prevarili ste me! Prevario si me... Ološu! Yaman: Znaš gdje smo sada? Seher: Gdje smo? Yaman: U našoj spavaćoj sobi... Provešćemo prvu noć u našem novom domu... Možda će to biti najposebniji trenutak u našem životu... Nikada se ne zaboravi... Seher: Da li ovo gori vatra iz kamina u našoj sobi? Yaman: Ne… Ovo je vatra koja je gorjela kada sam te prvi put vidio… Gori iznutra prvog dana kada sam shvatio da sam se zaljubio u tebe… Snažna, sveobuhvatna vatra koja je obavijala svuda… Ovo je vatra u kojoj želim da gorim… Kao taj magnet i gvožđe… Ova vatra je vatra koju želim da budem jedno sa tobom… Ova vatra je vatra koja će nas učiniti jednim dahom… Jedno telo, jedna duša… Vatra koja nikada neće izađi... I nastaviće da gori u nama.

👍👍🙏🌹🌷❤️❤️💚💗🌟💥

Belarusian Translation for viewers part 2 Сехер: Што гэта? Яман: Гэта першы крок, які мы зробім у наш новы дом… Гэта наш унутраны дворык… Давай… Гэта будзе наш унутраны дворык, дзе мы будзем разам жыць і старэць… Гэта толькі пачатак… Крок за крокам мы здзейснім усе нашы мары Волкан: Дурны ідыёт... Я Дуйгу, прабач, але я стаміўся ад таго, што гэты Алі ўмешваецца ва ўсе твае справы... Калі б не ён, зараз ты уз'яднаўся б з Ясемін... Дуйгу: Я мог бы мець Волкана... Але будзьце асцярожныя з тым, што вы кажаце пра Алі, калі ласка... Ён проста думае пра мой дабрабыт... Прычына яго прысутнасці ў тым, што ён перажываў за мяне... Ён спрабаваў абараніць я… Ты ведаеш, як я яго цаню… Я больш ніколі не хачу чуць пра яго такое. Але, на жаль, я яму зараз нічога не кажу… Я не скажу ні яму, ні маёй маці, што я знайшоў Ясемін… Гэта ведаеш толькі ты… Ты мая давераная асоба… Я нічога не скажу, пакуль не даведаюся, ці звязана Ясемін да таго забойства ці не… Гэта застанецца паміж намі… Волкан: Гэта паміж намі, абяцаю… Дуйгу… Мы ведаем адзін аднаго шмат гадоў… Ты добра ведаеш, што таямніца ад мяне не выйдзе… Я побач ваш бок... Ва ўсім... Дуйгу: Вы ўпэўнены, што бачылі радзімую пляму на яе запясце? Волкан: Так, я бачыў гэта выразна… Дуйгу: Нават не гледзячы на ​​яе запясце, я ўпэўнены, што гэта Ясемін… Я ўбачыў яе ўпершыню за гады перад сабой… Яна так вырасла… Што… Пастаянна ўсмешлівы нявінны твар ператварыўся ў рэзкі выраз... Ведаеце, што сумна? Было падобна на тое, што тыя вочы, якія ззялі ў дзяцінстве, былі напоўнены гневам… Я не ведаю, пазнала яна мяне ці не, але яна глядзела на мяне, як на ворага… Было падобна, што паміж намі была адлегласць, якой ніколі не будзе быць зачыненым… Тым не менш у яе вачах быў той бляск… Усё, што яна перажыла, не сцерла яе нявіннага выразу… Волкан: Дуйгу… Не адпускай сябе… Мы разам вырашым гэтую праблему… Разам справімся… Ты... Ты не хочаш верыць, што Ясемін вінаватая, але я вельмі добра ведаю, што я бачыў... Калі Ясемін вінаватая... Замест таго, каб прыцягнуць яе да адказнасці- Дуйгу: Ніколі... Мы не збіраемся гэтага рабіць Волкан... Калі яна вінаватая… Нават калі яна мая сястра, я зраблю тое, што трэба, ты ведаеш, што… Усё, што я хачу, каб гэта было не так… Алі: Я адганяў яе ад сябе… Я так ціснуў на дзяўчыну, што… Яна цяпер дзеліцца сваімі клопатамі не са мной, а з Волканам... Сехер: Гэта можа быць наша кухня... Я буду гатаваць табе смачныя стравы з гародніны, сабранай з саду... У гэтым кутку будзе стол з клятчастай тканіна на ім… А ў тым куце будзе галандская печ сястры Адалет… Яман: Мы можам прыгатаваць каштаны ў галандскай печы… Тут у нас будзе вялікае акно… Калі на вуліцы ідзе снег, мы можам разам атрымліваць асалоду ад выгляду… Cexep: Мы таксама можам пакласці мандарынавыя скарынкі ў галандскую духоўку, так? Яман: Вядома, мы можам… Пах апельсінаў будзе атачаць дом… Сехер: Пакуль я гатую цытрынавае печыва для Юсуфа на кухні, ты будзеш секчы дровы ў садзе. Яман: Тады ты будзеш злавацца на мяне за тое, што зайшоў на кухню ў брудных чаравіках... Сехер: Я ніколі не магу на цябе злавацца Яман: Можа, нам варта зрабіць гэтую частку шкляной з нуля? І мы можам паставіць тут дзверы, якія вядуць у сад… Каб мне не трэба было абыходзіць увесь дом, калі я хачу падысці да цябе… І каб ты быў побач са мной, пакуль я працую ў садзе…

Belarusian Translation for viewers part 3 Сехер: Гэта было б цудоўна… Але… Хвілінку… Навошта патрэбна такая вялікая кухня? Нам хапіла б маленькай цёплай кухні... Што скажаце, каб на той плошчы, якая засталася, пабудаваць Юсуфу гульнявы ​​пакой? Юсуф і дзеці могуць гуляць разам, гэта будзе весела… Э-э… Пад дзецьмі я маю на ўвазе… Гасцявыя дзеці… Яман: Нам трэба думаць не толькі пра іх, але і пра нашых пастаянных гасцей… Гэты дом будзе напоўнены дзіцячымі галасамі …Нашы дзеці… І глядзі, Юсуф таксама хоча братоў і сясцёр… Так? Дуйгу: Цётка Султан… Дазвольце мне дапамагчы вам, вы, напэўна, стаміліся… Султан Хала: Хай дабраславіць вас Бог, дарагая… Дзякуй… Што здарылася, дарагая? Твой твар такі панылы... Апошнія некалькі дзён з Алі таксама нешта адбывалася... Дуйгу: Цётка Султан, мне трэба табе сёе-тое сказаць... Ведаеш, як ты аднойчы мне сказала... Каханне - гэта доўг перад лёсам... Магчыма, адзін мае доўг большы і важнейшы за лёс… Я маю на ўвазе… Калі ласка, не зразумейце няправільна… Нічога не можа адбыцца паміж камісарам Алі і мной, акрамя сяброўства… Гэта не адбудзецца… Калі ласка… Не думайце ні пра што іншае, Добра? Султан Хала: Гэта робіць твая маці? Яна будуе сцяну паміж вамі? Чаму ты так раптоўна гаворыш, дарагая? Дуйгу: Не. Гэта не мае ніякага дачынення да маёй маці… Гэта рашэнне я прыняў самастойна… Султан Хала: О, Божа… Гэта больш смецце… Што я павінен разумець з гэтага Сехер: Ухх… Давай тут…Вось… Гэта месца можа быць кухоннымі дзвярыма… Калі мы былі маленькімі, мой бацька вымяраў рост маёй сястры і мяне і адзначаў гэта на кухонных дзвярах… Кожны месяц мы спаборнічалі, наколькі мы выраслі… Мы можам вымераць рост Юсуфа і пазначыць яго на дзвярах… Падумайце… Наша спадчына вырасце ў маладога чалавека на нашых вачах Яман: Ён будзе вялікім, прыгожым і разумным маладым чалавекам… Ён будзе клапаціцца пра яго братоў і сясцёр. Сехер: Гмм… Я думаў пра гэта, і мне падабаецца ідэя, якую вы толькі што згадалі… Мы можам зрабіць гэтую частку шкляной з нуля… І я магу глядзець на Юсуфа, пакуль ён гуляе ў садзе, які так... Яман: Не толькі Юсуф, ты, напэўна, таксама глядзіш на нашых дзяцей... Сехер: Э-э... Ці варта нам павесіць ветравыя куранты на ганку? Калі дзьме вецер, яны будуць выдаваць цудоўныя гукі… Іх галасы даюць людзям душэўны спакой… Яман: Мір… Цяпер гэта маё любімае слова. У нас будзе мірны, шчаслівы і цёплы дом… Але… Я не магу гарантаваць, што гэта будзе ціхі дом… Ведаеце… Дзеці. Сэхер: Э-э… Слухай, мы зробім там цэлы фруктовы сад… Мы Пасаджу тут шмат пладовых дрэў… Апельсіны, яблыні, лімоны… Мы можам пасадзіць лімоннікі, так? Я магу прыгатаваць вам свежы ліманад… Яман: Можа, мы сустрэнемся пад дрэвам, калі захочам сысці ад усіх і пабыць сам-насам. Калі твае вочы дакрануцца да маіх, я зноў адчую сябе жывым. Сехер: Што, калі Юсуф прыйдзе ў сад шукаць мяне? Яман: Мы таксама не будзем адны ў гэтым доме?… Тады я адвязу цябе далёка на маім кані. Такім чынам, у вас не будзе магчымасці ўцячы ад мяне… Круты хлопец тэлефануе… Так, круты хлопец? Юсуф: Дзядзька, мая цётка з вамі? Мне трэба ў яе нешта спытаць… Яна не ўзяла з сабой тэлефон… Яман: Так, яна са мной, круты хлопец… Яна са мной… Я ёй дам… Сехер: Так, мілая? Юсуф: Цётка, ты ведаеш, што ў мяне было хатняе заданне па маляванні… Яно было ў маім пакоі, а цяпер яго няма… Калі я не вазьму яго, мой настаўнік раззлуецца на мяне… Ты ведаеш, дзе яно? Сехер: У твайго альбома для эцюднікаў былі ногі, Юсуф? Юсуф: Не... Сехер: Значыць, твой альбом для малявання не мог сысці, значыць, ён не ўцякае ад цябе... Часам, калі ў нашым пакоі брудна, мы можам не знайсці таго, што шукаем... І яны назіраюць за намі адкуль яны хаваюцца… Напэўна, твой альбом аднекуль назірае за табой… Давай, азірніся… Я чакаю каля тэлефона…

Belarusian Translation for viewers part 4 Юсуф: Ах, цётка, ты такая смешная… Я адразу правяру… Знайшоў, цётка… Гэта было пад маёй вопраткай... Cexep: Бачыш? Я не ўцякаю ад цябе... Юсуф: Пасылаю табе шмат пацалункаў, цётка... Сехер: Я таксама, мілая... Яман: Я не хачу больш чакаць... Я ведаю, што ты таксама хочаш таго ж. Я бачыў цябе перад гэтым люстэркам… Ты выглядаў так прыгожа. Сехер: Э-э… Я проста прыбіраў пакой Юсуфа… Яман: Мы даведаліся, што больш не трэба адкладаць нашы мары… Мы прайшлі праверку з нашым каханнем зноў і зноў… Мы вельмі добра ведаем, што такое страціць адзін аднаго і наколькі гэта балюча. Вось чаму я хачу праводзіць кожную хвіліну з табой і здзяйсняць усе мары, якія маю з табой… Я хачу, каб у нас было вялікая сям'я... Магчыма, калі мы пераедзем у гэты дом, у нашай сям'і будзе яшчэ адзін член. Калі ты зацяжарыш нашым дзіцём, я схілю галаву і скажу ім, якая ў іх прыгожая, нявінная і добрая маці. Я буду казаць ім, як моцна я цябе люблю, зноў і зноў... Гэта дзіця будзе часткай нас абодвух... Яно прыйдзе ў гэты свет, як цуд... Яны забяруць сваю ўсмешку ад цябе... І свае нахмураныя бровы ад мяне... Яны У мяне будуць маленькія далікатныя ручкі, такія як вы... Мы будзем трымаць іх і дапамагаць ім рабіць першыя крокі. Як маці і бацька, мы заўсёды будзем побач з імі… Пакуль мы будзем жыць, мы ніколі не адпусцім гэтыя маленькія ручкі… Што не так? Чаго ты плачаш? Cexep: Ад шчасця... Няўжо ўсё гэта сапраўды адбудзецца? Яман: Так… Усе яны адбудуцца… Я абяцаю табе… Усе нашы мары спраўдзяцца… Цяпер нішто не перашкодзіць нашаму шчасцю. Дуйгу: Маці? Што не так, маці? Семра: Дуйгу… Я забываю Ясемін, дарагая… Як яна пахла? Як выглядалі HR вочы? Як выглядаў яе твар?. Сёння я гэта заўважыў… Я б не ўспомніў сваю дачку, калі б не глядзеў на яе фотаздымкі… Хаця… Хоць яна, напэўна, ужо зусім вырасла… Яна, напэўна, змянілася… Я б не пазнала сваё дзіця, калі б яно праходзіла міма я. Дуйгу: Не плач, мама… Ты яе маці… Вядома, ты б яе пазнала… І… Можа, яна не так моцна змянілася… Можа, яна трошкі падрасла… Можа, яна такая ж высокая, як я цяпер… Можа, яна стала прыгожай маладой дзяўчынай… Але, можа, яе вочы-газэлі зусім не змяніліся… Можа, яе пульхныя шчокі ўжо не такія пульхныя… Але, можа, валасы ўсё тыя ж… Можа, яна ўсё такая прыгожая… Можа яна ўсё тая самая прыгожая дзяўчынка… Можа, яна ўсё яшчэ бегае, як гром… Яна была самым хуткім дзіцем у нашым раёне… Семра: Так, яна была… Мая дачка была… Божа… Божа, прашу цябе, калі ласка… Калі ласка, дазволь маёй маленькай дзяўчынка, будзь з добрымі людзьмі… Няхай наша дзяўчынка вернецца да нас, у наш дом цэлая і цэлая… Божа, калі ласка… Калі ласка, Божа. Дуйгу: Мама… Не губляй надзеі… Мы знойдзем Ясемін дзень… Калі гэты дзень прыйдзе, ты будзеш гладзіць валасы маёй сястры замест гэтага, я абяцаю… Не губляй надзеі, калі ласка…

Belarusian Translation for viewers part 5 Канан: Чорт вазьмі! Той падонак не пакінуў ні капейкі... Ні капейкі... Чорт вазьмі... Як я давяраў гэтаму махляру? Гэта я ва ўсім вінаваты… Ніхто не можа са мной так зрабіць… Ніхто… Я не пацярплю паразу… Я не дазволю яму… Я не дазволю яму атрымаць гэтыя грошы… Вось… Я цябе зараз атрымаў… Я цябе атрымаў … Я зразумеў цябе… Eртугрул: Што здарылася, Гольге? Чаму доўгі твар? Ясемін: Нічога, брат Eртугрул… Eртугрул: Ёсць нешта… Ёсць… Я ведаю гэты твар… Калі ты наносіш гэты твар, гэта значыць, што цябе нешта турбуе… Ясемін: Гэта мая сястра… Яна за мной… Яна ледзь не злавіла я сёння... Яна выкрыкнула маё імя і сказала мне спыніцца... Eртугрул: Але мы не спыняемся, так Гольге? Што я цябе навучыў? Калі мы спынімся, калі пашкадуем іх і калі паверым ім, мы ўпадзем… Мы ніколі не спыняемся… Мы робім тое, што неабходна… Ясемін: Ну, я ўсё роўна не спыняўся… Eртугрул: Не хвалюйся… Я як-небудзь даведаюся, што яна шукае... Дзіця: У цябе ёсць сястра? Ясемін: Я... Больш не... У мяне няма ні маці, ні сястры з таго дня, як яны пакінулі мяне аднаго пасярод пекла... Вы, хлопцы, мая сям'я... Брат Eртугрул - гэта... Чувак 1: Нашы дзеці... Чувак 2: Ты званіў нам, брат? Eртугрул: Гэты камісар Дуйгу… Яна ўсё яшчэ гоніцца за намі… Яна падышла вельмі блізка… Яна не павінна знайсці нас… Але калі прыйдзе дзень, калі яна з’явіцца перада мной, яна будзе моцна аб гэтым шкадаваць… Я загублю яе… Я азмрочу яе жыццё... Яна не ведае мяне, але я не забыўся пра яе... Я адпомшчу ёй... Чувак 1: Брат, я пачатковец, магу я спытаць, што яна з табой зрабіла? Eртугрул: Мой брат… Омер… Яму было ўсяго 18 гадоў… Гэтая злавесная была паспешлівым камісарам… Яна пайшла за маім братам пасля рабавання… Яна гналася за ім на сваёй машыне… Яна гналася за маім братам, як сляпая… Пакуль брат уцякаў, яго збіла машына… Усё роўна не здаўся і ўцёк… Але потым… Брат памёр у мяне на руках… Тая Дуйгу адабрала ў мяне брата… Я адпомшчу ёй ... Яна не пакіне гэты свет, не атрымаўшы папярэдне пакарання ... Дуйгу: Ясемін ... Мая дарагая сястра ... Гэтыя дні пройдуць, так? Я дакажу, што ты невінаваты, і ўз'яднаюся з табой... Ці будзем мы ўтрох калі-небудзь ранейшымі?... Я зраблю ўсё магчымае, каб гэта адбылося... Ты невінаваты... Ты павінен быць невінаватым... Яман : Гэта прыемна… Сехер: Мы зрабілі гэта… Яман: Ты зрабіў гэта, ты пабудаваў наш новы дом. Сехер: Давай… Хадзем зараз… Юсуф будзе цікавіцца намі… Яман: Добра, пайшлі… Сехер: Што здарылася?.. Навошта яно гэта робіць? Яман: Я не ведаю, ён не працуе, магчыма, акумулятар разрадзіўся… Я пайду праверу… Як я і меркаваў… Праблема з акумулятарам… Гэтая машына не будзе працаваць… Сехер: Ой Божа… Што мы будзем рабіць? Яман: Я паведамлю брату Цэнгеру… У мяне скончылася плата… Сехер: Я забыў свой дома… Яман: Мы нічога не можам зрабіць… Тады мы правядзем нашу першую ноч у нашым новым доме. Сехер: Насамрэч... Мы далёка ад горада... Ноччу зоркі будуць з'яўляцца на небе ярчэй... Магчыма... Мы можам нават убачыць рукав Млечнага Шляху. Яман: Такім чынам, вы не баіцеся затрымацца тут... Сехер: Не … Чаму я павінен баяцца, калі ты побач са мной… Ааа… Калі ты паглядзіш, тут павінна быць і паходнае рыштунак Юсуфа… Мы можам паставіць намёт… Яман: Мы проста марылі пра тое, каб назіраць за Палярнай зоркай з нашага панадворку… Я мяркую, што тая ноч была так блізка.

Belarusian Translation for viewers part 6 Дуйгу: Вы перашкаджаеце мне выконваць сваю працу… Я стаміўся ад гэтай лухты…Вазьміцеся ў рукі, камісар Алі… Вазьміцеся ў рукі, камісар Алі… Узбярыцеся ў сябе! Алі: Магчыма, як вы сказалі, я проста магу» не прымаю некаторыя рэчы… З-за маіх пачуццяў да яе, магчыма, я ўсё няправільна разумею…… Нават калі Дуйгу падумае, што я сышоў, яна зноў выйдзе… Ведат… У мяне ёсць для цябе праца… Ведаеш, самыя даверлівыя мужчыны на вуліцах… Наш камісар Дуйгу… Дуйгу Коркмаз… Яна нешта шукае і пачала тут цікавіцца… Я не ведаю, што яна шукае, але вы можаце даведацца… Мне трэба ведаць, у яе бяда ці не… Дзякуй ты… Ён, відаць, нешта знайшоў… Скажы, Ведат… Знайшоў нешта новае?.. Я ведаю… Я ведаў гэта… Добра. Добра, Ведат… Дзякуй… Яман: Не бойся… Гэта наш дом… Давай. Вернемся да сноў… Глядзі… Чуеш? Брат Чэнгер зачыніў дзверы… Хутка дзеці пойдуць па сваіх пакоях… Юсуф збіраецца спаць… Нэсліхан нясе яму малако… Гэта гук яе крокаў… Адалет скончыла працу на кухні… Яна піша спіс пакупак для заўтра… І вось нарэшце ўсе разышліся па сваіх пакоях… І ў цішыні застанемся толькі мы з табой… Адны. Cexep: Як і сёння ўвечары, мы будзем назіраць за зоркамі кожную ноч… Адны… Дуйгу: Ты сапраўды так моцна змяніўся? Настолькі, што ты не магла назваць мяне сястрой? Ты так змяніўся, што не мог падбегчы да мяне і абняць? Ты прыходзіў да мяне, калі табе было непрыемна ці калі суседскія хлапчукі дакучалі табе… Ты перш за ўсё паказваў мне свае раны… Ці зможам мы быць такімі ж, як раней? Што здарылася, камісар Алі? Алі: Я ведаю ўсё… Я ведаю ўсё, што ты схаваў ад мяне, камісар Дуйгу… Канан: Падонак… Я знайшоў цябе… Ты думаў, што можаш ашукаць мяне і ўцячы? Падонак… Вось яно… Хто ты? Дзяўчына: Каго ты шукаеш? Керeм: Любоў мая… Хто гэта? Канан: Ты, падонак... Я заб'ю цябе... Я заб'ю цябе... Дзяўчына: Што адбываецца? Спадарыня, пачакайце хвілінку... Вы не можаце зайсці ўнутр... Канан: Прэч з майго шляху! Керeм: Канан? Канан: Канан… Так, Канан… Ты думаў, што я цябе не знайду, так? Як ты мог зрабіць гэта са мной? Як ты мог? Ты няўдзячны! Вы падманулі мяне! Ты падмануў мяне... Падонак!

Oi mousetrap😊 de quem você estar falando?😕 porque você adorava Naná&Yamam na seção( 3) o que aconteceu?

​@@MariluSantos-we3rd Vidis li ti degradaciju njene licnosti i izgleda u odnosu na 3. sezonu ? Da je Halil vidi , razocarao bi se .

Mesmo assim não entendo seu comentário você elogiou tanto a nana 💞 e Halil não tem aver nesta temporada😊

Então curta a temporada( 4) com NANUKA e NikXhelilaj❤❤❤eles maravilhoso😊😙😙

​@@MariluSantos-we3rd Ti mozes da uzivas u ovoj zeni , jer se uklapa u tvoj sistem vrijednosti . Ja ne .

Polish Translation for viewers part 2 Alduy Scena I: Ali: Po zerwaniu wyszedłem z ruin. Zostałem samotnikiem. Byłem rozproszony… Musiałem na nowo nauczyć się iść do przodu. Nie, nie jestem. Nie jestem pewien, czy kocham Yagmura. Nie jestem pewna, czy kocham Yagmura. Yasemin: Siostro, tu jest zimno. Przeziębisz się. Wejdź teraz. Co jest z tobą nie tak? Coś się stało; Widzę to w twoich oczach. Duygu: Zaraz przyjdę. Coś się stało. Yasemin: Co? Powiedz mi co się stało. Wyglądasz na zdezorientowaną. Duygu: Yasemin, usłyszałem coś, czego nie powinienem był słyszeć. Yasemin: Co słyszałeś? Duygu: Ali… nie kocha Yagmura. Myślałem, że Ali żył dalej. Myślałam, że zapomniał o bólu, przez który przechodził. Myliłem się. Nie był szczęśliwy. Nadal jest z mojego powodu smutny. Yasemin: to znaczy, że mimo wszystko nadal cię kocha. Duygu: To beznadziejne. Yagmur go kocha. Dwie osoby będą cierpieć przeze mnie. Szkoda, że ​​Ali naprawdę nie zakochał się w Yagmurze. Gdyby tylko byli szczęśliwi, to ja też musiałabym dźwigać ten ciężki ciężar. Yasemin: No dalej, nie bądź taki. Jesteś osobą o najczystszym sercu, jaką kiedykolwiek widziałem w swoim życiu. Czy kiedykolwiek chciałeś, żeby tak było? Sułtan: Czy chciałbyś, żebym też ci coś zrobił? Miałem zamiar wypić tę szklankę mleka przed snem. Ali: Będę mógł spać; dziękuję. Sułtan: Powiedz mi, Ali. Ta dziewczyna Yagmurów jest bardzo piękna. Dlaczego nie przyprowadziłeś jej wcześniej na spotkanie? Ali: Nie widziałem takiej potrzeby, bo tam nic nie ma. Sultan: Myślę, że coś w tym jest. Ali: Źle zrozumiałaś, ciociu Sultan. Rozmawiałem z nią od początku i nie sądzę, że mamy przyszłość, więc proszę, nie myśl, że ją mamy. Sultan: Możliwe, że tak myślisz, ale mówisz wielkie słowa. Być może będziesz musiał je połknąć. Ali: Nie martw się; nic tego nie zmieni. Zamknąłem tę książkę; nie śnij o czymś, co się nie stanie. Nie licz na to, że coś się stanie z Yagmurem. I nie rób też nadziei Yagmurowi. Nie chcę, żebyście oboje byli smutni. Sułtan: Nie smućcie się… spójrzcie na swoje życie. To nie jest dobre; zasługujesz na miłość…

Polish Translation for viewers part 3 Veli: Witamy. Chodź, usiądź. Napijmy się herbaty. Po raz kolejny dźwigasz ciężar świata. Co się dzieje? Yaman: Trudno zaufać. Veli: To jest trudne. Yaman: Dlaczego? Veli: Ponieważ jest zepsute. Kiedy już się zepsuje... spojrzysz na zegar, ale nie możesz mu ufać. Czas zostaje złamany. Wskazówki godzinowe i minutowe grają z Tobą. Dlatego nie mogłem być na pogrzebie żony i syna. Zabrało mi je auto z uszkodzonym hamulcem. Od tamtej pory nie mogę im zaufać. Samoloty, pociągi, statki, autobusy… one wszystkie stały się moim wrogiem. Nie mogłem się na nich dostać. Ufałem tylko tym. Są silni i moi. Powiedziałem sobie Idź, Veli..Idź. Chodziłem. Chodziłem dzień po dniu. Nie wiem, ile dni i nocy. Kiedy tam dotarłem, byli już sześć stóp pod ziemią. Nie mogłem być tam na czas. Ponieważ niosłem ciężkie brzemię. Nieufność. To duże obciążenie. Kiedy dźwigasz ten ciężar, czujesz się, jakbyś stąpał po cienkiej warstwie lodu. Boi się, że w każdej chwili się zepsuje. Niemożność wydostania się po wpadnięciu do wody. Ten strach Cię unieruchamia. Przyjdzie taki dzień, że będziesz bał się zrobić najmniejszy krok. Przestaniesz. Po prostu przestaniesz. Dlatego nigdy nie dotrzesz tam, gdzie chcesz. Rozumiecie? Yaman: Wy dwoje! Co wy tu robicie? Odpowiedz mi! Nana: Okrutny człowieku! Morderca! Podążał za mną. Uspokój się, Nana. Uspokoić się. Moja piękna mama. Myślałem, że to wszystko, co po tobie zostało. Ale to nie była prawda. Twoje uśmiechnięte oczy. Twój słodki głos. Twój zapach. To wszystko są twoje wspomnienia. Nic z tego nie zapomniałem. Nie jestem na ciebie zły, że zostawiłeś mnie na tej farmie. Chciałeś, żebym miał przyszłość. Ponieważ ty... ponieważ kochałeś mnie tak bardzo, że mnie porzuciłeś. Gdybym mógł położyć się na twoich kolanach i gdybyś tylko mógł pogłaskać mnie po włosach. Yusuf: Nana? Nana: Yusuf? Wejdź. Chodź. Yusuf: Z kim rozmawiałeś? Nana: Z moją mamą. Yusuf: Ale nie masz telefonu. Nana: Moja mama jest ptakiem. Odleciała, kiedy byłem mały. Mówiłem mamie, jak bardzo za nią tęsknię. Yusuf: Czy ona ci odpowiada? Nana: Odpowiedź jest tutaj. Yusuf: Ja też chcę porozmawiać. Nana: Jasne. Chyba wiem, z kim będziesz rozmawiać. Pospiesz się; powiedz jej wszystko, co chcesz powiedzieć. Yusuf: Moja droga ciociu. Tak bardzo za tobą tęsknię. I mama i tata. Nana: Nie jestem tą małą dziewczynką, którą zostawiłaś, mamo. Urosłem. Poszedłem do szkoły. Pracowałem. A teraz poznałem tego niesamowitego dzieciaka. Nazywa się Yusuf. Jest mi bardzo drogi. On jest teraz ze mną. Mówi cześć. Yusuf: I poznałem Nanę, ciotkę. Ona jest taką miłą osobą. Gdybyś ją zobaczył, też byś jej zaufał. Nana: Doprowadzisz mnie do płaczu, mój mały ptaszku. Chodź tutaj.

Polish Translation for viewers part 4 Cenger: Przesyłki, które daliśmy, zostały przygotowane zgodnie z prośbą. To zostało sprawdzone. Nie ma żadnych wpadek, prawda? Tak, to właśnie powiedział wczoraj wieczorem pan Yaman. Zapukaj do wszystkich drzwi, które Twoim zdaniem są potrzebne, i dokonaj dystrybucji z precyzją. OK. Nana: Panie Cenger? Co się dzieje później? Cenger: Zapewniamy pomoc, pani Nana. Myślę, że koszty ogólne dotyczą posiłku, który rozdałeś wczoraj. Pan Yaman kazał go przygotować i rozdać po okolicy na cześć twojej matki. Nana: Oczywiście, że tak. Tchórzliwy morderca. Jak on śmiecie? Cenger: Pani Nana, pan Yaman często robi takie rzeczy! Yaman: Yusuf jest umówiony na szczepienie. Wrócę za dwie godziny. Nana: Nie… nie wtrącaj się więcej w moje prywatne sprawy. To dotyczyło mojej matki. Zmusiłeś mnie, żebym ci pomógł; ale nie prosiłem cię o pomoc. Jeśli to są przeprosiny, powiedziałeś, że nie popełniasz błędów, więc nie myśl, że możesz tak po prostu przeprosić. Alduy Scena II: Kara mówi Ibo, że dzisiaj będzie ostatni dzień przed wyjazdem Duygu. Ibo zastanawiał się, czy powinien pomóc, ale Kara mówi mu, że Duygu może jutro przenieść resztę jej rzeczy. Następnie zapytała, co się z nim dzieje, po czym Ibo przeprasza. Następnie Duygu upuszcza pudełko, które pakowała, i powraca myślami do chwili, gdy Ali próbowała pomóc jej w przeprowadzce do domu, kiedy po raz pierwszy przybyła do Stambułu. Pamięta, jak walczyła z Alim, a potem chwytała jego pudełka w dłonie i mówiła Ali, że nie potrzebuje jego pomocy i żeby przestał być fałszywym przyjacielem. Ali odpowiedział, mówiąc jej, że nie jest mu jej żal i że po prostu stara się pomóc. Ali i Duygu zaczynają walczyć o pudła i upadają na ziemię. Następnie Duygu zaczął wrzeszczeć na Ali i kazał mu trzymać się z daleka od jej życia. Po retrospekcji Ali podchodzi do miejsca, gdzie Duygu klęczy na ziemi i pochyla się, jakby chciał jej pomóc. Ibo mówi Karie, że zakłada się, że Ali pomoże z upadłymi przedmiotami, jednak Ali po prostu podnosi zszywacz, kładzie go na biurku i mówi Duygu, że szukał swojego zszywacza przez długi czas. Następnie Kirpii wchodzi z herbatą, ale Ali wychodzi po tym, jak powiedział mu, że ma kilka rzeczy do zrobienia. Kirpi przechodzi obok Duygu, aby podać herbatę Karie i Ibo. Idris: Mam nadzieję, że po wczorajszym problemie nie było. Czy Kirimli nadal jest w swoim zamku? Nana: Za kilka godzin zabierzemy Yusufa do szpitala na szczepienie. Yusuf? Co jeszcze robisz, śpiąc o tej porze? Jesteś chory? Nie, nie masz gorączki. No, wstawaj, śpiochu. Teraz rozumiem. Dlaczego ptak joker udaje, że śpi? Myślę, że wiem! Boi się szczepionki! Nie, kochany Yusuf jest odważny. Yusuf: W ogóle nie lubię xxx i jeśli się zaszczepię, nic już nie będzie takie jak dawniej. Nana: Nie będziesz mogła wrócić do starego, mój kochanie, ale będziesz silniejszy. Twoje wrogie zarazki zakochują się w twoich wrogich mikrobach. Musisz znać swojego wroga, inaczej upadniesz. Zachorujesz i nie będziesz mógł karmić ptaków, nie będziesz mógł jeździć na rowerze… Yusuf: Nie chcę się zakochać. Nie chcę jeździć na rowerze. Nie chcę tam iść. Nana: Ale dlaczego? Yusuf: Bo nie mam ciotki. Alduy Scena III: Yagmur przychodzi na komisariat z jedzeniem dla Ali. Widzi Duygu przeglądającego swoje akta i pyta, czy dzisiejszy dzień jest jej ostatnim dniem. Duygu odpowiada i mówi „tak”. Następnie Yagmur każe jej bezpiecznej podróży i zachować ostrożność podczas podróży do Ankary. Yagmur mówi dalej, że nie lubi podróżować i się ich boi, ponieważ jako dziecko straciła rodziców w wypadku samochodowym, ale dzięki bratu poczuła wsparcie. Duygu współczuje jej. Yagmur powiedziała jednak, że pomimo wsparcia brata zawsze czuła, że ​​czegoś jej w życiu brakuje, dopóki nie poznała Ali. Następnie mówi Dugyu, że miłość Ali uczyniła ją całością i jest pewna, że ​​Duygu to rozumie. Mówi jej również, że nie wie, czy powinna tak dużo rozmawiać z nią (Duygu) o swoich uczuciach, ale jest bardzo podekscytowana i szczęśliwa. Yagmur mówi Duygu, że nie może się doczekać, aż dołączy do Ali, aby mogła mieć dużą rodzinę. Dzwoni telefon i Yagmur go odbiera. Mówi osobie na linii (prawdopodobnie Ali), że przyniosła trochę ciast ziemniaczanych, które on uwielbia, że ​​są jeszcze ciepłe i że mu je przyniesie. Po rozmowie telefonicznej mówi Duygu, że teraz się z nią pożegna, gdyż jutro może jej nie zobaczyć. Yagmur mówi Duygu, żeby czuła się dobrze, uważała na siebie i przekazała pozdrowienia rodzinie Duygu. Potem wychodzi z ciastami. Następnie Duygu myśli o uczuciach Yagmura do Ali i zastanawia się, co zrobiła. W międzyczasie Yagmur rozmawia przez telefon z osobą, która dzwoniła (w końcu to nie był Ali) i mówi rozmówcy, że Duygu i Ali muszą zerwać ze sobą kontakt, ale ze względu na technologię (media społecznościowe, wideo, telefon ) nadal mogliby przebywać w swojej przestrzeni, ale ona położy temu kres.

Polish Translation for viewers part 5 Yusuf: Co robisz? Nana: Czyszczę rower. Twoja ciocia śniła o tym, jak pewnego dnia na nim jeździłaś i śmiałaś się, gdy wiatr rozwiewał twoje włosy. Co? Czy została tam plama? Yusuf: Mmm hmm. Nana: Weź to; w takim razie posprzątajmy to razem. Twoja ciocia byłaby bardzo szczęśliwa, gdyby zobaczyła, że ​​cieszysz się, że możesz jeździć na rowerze. Pisklę będzie latać ze skrzydłami. To jest czyste; wykonałeś dobrą robotę! Yusuf: Chcę się przejechać. Nana: Ahh ahhh! Poczekaj chwilę - chcesz pojechać na rowerze? Dobra; OK… naprawdę chcesz? Brawo! Alduy Scena IV: Duygu wręcza Ali kilka akt i mówi mu, że należy je przesłać do prokuratury i że ona chce je dokończyć przed wyjazdem. Mówi, że zadbała o niezbędne części, ale dobrze by było, gdyby Ali rzuciła na nie okiem. Ali mówi Duygu, że ma zwyczaj zostawiania rzeczy niedokończonych i gestem nakazuje jej usiąść. Zaczyna przeglądać akta, po czym obaj sięgają po długopis i Ali przypomina sobie jedną z poprzednich wspólnych chwil. Dzwoni telefon i to Yagmur. Ali nie odpowiada. Yagmur dzwoni ponownie. Potem następuje retrospekcja, w której Volkan zapytał Alego, czy kocha Yagmur, na co Ali odpowiedział, że nie. Telefon Ali nadal dzwoni. Duygu mówi Ali, że może iść, jeśli jest głodny, a ona zajmie się resztą (Duygu nadal wierzy, że Yagmur rozmawiał z Alim przez telefon w sprawie ciastek). Ali mówi Duygu, że nie ma zamiaru odpowiadać i zajmować się jej sprawami. Mówi jej, żeby dokończyła akta i że podpisze je później. Ali w końcu odbiera telefon i wychodzi z biura. Yaman: No dalej, twardzielu. Nana: Czy jesteś gotowy, aby dostać swoje strzały i być silnym? No dalej. Yaman: Co się stało? Fuat: Panie Yaman, jeden z partnerów przybył do portu. Na jednym z ostatnio załadowanych statków wystąpił problem z listem przewozowym. Chcą cię zobaczyć. Yaman: W takim razie jaki jest powód, dla którego tam jesteś, Fuat? Nie każ mi się tym zajmować. Fuat: Próbowałem, panie Yaman. Ale bez względu na to, co powiedziałam, nie zadziałało i nie mogłam go uspokoić. Nalegał, żebym umówił się z tobą na spotkanie. Yaman: OK, idę. Coś wypadło, twardzielu. Nana: W takim razie strzał zostaje anulowany, prawda? Wiem, że Yusufowi nie wolno wychodzić bez ciebie. Jesteś niepewnym siebie człowiekiem, który we wszystkim szuka zła! Oto kim jesteś! Yaman: Yusuf dostanie swoją szansę. Idziecie. Ochroniarze będą tam z tobą. Gdy tylko Yusuf otrzyma szczepionkę, natychmiast powrócisz do posiadłości. Nie zwlekaj. Nana: Dostaniemy szczepionkę i wrócimy. Szpieg: Wyszli. Ruszamy w pościg. Kirimli nie jest z nimi. Idris: Macie szczęście! Nie, Kirimli, co? To będzie jak odebranie dziecku cukierka. Szpieg: Już są w drodze. Idris: Weź tego bachora i chodź tutaj. Kazimie! Kazimie! Kazimie! Kiedy użyjemy tego dzieciaka jako przynęty, Kirimli z pewnością ją połknie. Kazim: Tym razem to zrobiliśmy, bracie? Idris: Zrobiliśmy to. Zrobiliśmy to. On połknie przynętę, a ja wykończę Kirimli. Już niedługo, Kirimli. Już niedługo! Niedługo wyślę cię do Aziz. Już niedługo!

Polish Translation for viewers part 6 Alduy Scena V: Ali wchodzi z pudełkiem i każe wszystkim się zebrać. Ibo zagląda do pudełka i widzi, że jest to ciasto czekoladowe, i zastanawia się, po co to świętowanie. Ali mówi wszystkim, że chciał uczcić nową erę wspólnej pracy, która rozpocznie się jutro. Następnie mówi wszystkim, aby dołączyli do niego na herbatę w kawiarni, po czym zjedli uroczysty tort. Kirpi wychodzi, żeby zrobić herbatę. Wszyscy oprócz Duygu wychodzą, a Kara mówi Ibo, że może dzisiaj przerwać dietę i jeść tyle, ile chce. Ibo jest zdenerwowany, ale on też odchodzi. Duygu wmawia sobie, że na komputerze Ali są zapisy i zastanawia się, czy nie zdenerwowałby się, gdyby na nie spojrzała. Wstaje, otwiera komputer i widzi, że Ali ma wpis w dzienniku zatytułowany „Dlaczego”? „Dlaczego nie mogę cię nienawidzić? Dlaczego nie mogę wyrzucić Cię z mojego serca? Dlaczego ta rana nigdy się nie goi? Jesteś jedynym lekarstwem, ale nie możesz być lekarstwem na moje kłopoty…” Następnie Duygu mówi, że zrujnowała Ali i że zrujnuje także życie Yagmurowi. Nana: Przyszliśmy po szczepionkę. Pielęgniarka : Możesz tam poczekać. Nana: Dziękuję. Poczekamy tutaj, aż nadejdzie nasza kolej. Co się stało? Widziałeś kogoś? Yusuf: Wydawało mi się, że widziałem Oyku. Właśnie przechodziła przez korytarz. Może ona też otrzyma szczepionkę. Nana: Poczekaj tutaj. Pójdę i to sprawdzę. Nie idź nigdzie, dobrze? Usiądź tutaj. Yusuf! Yusuf, gdzie jesteś? Yusuf, gdzie poszedłeś? Tak bardzo mnie przestraszyłeś! Yusuf: Byłem spragniony. Nana: Twoi starsi bracia są tutaj. Przyniosą ci wodę, jeśli chcesz wody. Ale oczywiście nie zauważyliby, że jesteś spragniony, gdyby przestali cię obserwować. Pospiesz się. Sprawdziłem. To nie był Oyku. Ta dziewczyna wygląda zupełnie jak ona, ale to nie była ona. Szpieg: Ona nie odchodzi od tego dzieciaka nawet na minutę. Idris: Co się dzieje? Czy paczka jest gotowa? Szpieg: Nie, bracie. Ten dzieciak jest pod silną ochroną. To będzie trudne. Idris: Nie mówisz. Czy mógłbyś na to spojrzeć? Czy nie mówiłem ci, żebyś po prostu zabrał dziecko? Nie denerwuj mnie. Nie wracaj, zanim nie dorwiesz tego dzieciaka. Albo go złap, albo idź gdzieś i strzel sobie w głowę. Nie możesz teraz uciec, Kirimli. Wykopię twój grób własnymi rękami. Fuat: Panie Yaman, czy jest jakiś problem? Byli niemal przekonani. Dlaczego robimy sobie przerwę? Nana: Po prostu nie możesz przestać dzwonić. Yaman: Co się dzieje? Nana: Wszystko w porządku. Nie martw się, panie Yaban. Yaman: Nie mów mi, co mam robić. Po prostu daj mi informacje. Co się dzieje? Nana: Czekamy na swoją kolej. Już blisko. Yaman: W porządku. Miej oczy szeroko otwarte. Nana: Jesteś największym zagrożeniem dla dzieciaka. Szpieg: To nie działa. Alduy Scena VI: Kara pyta Ibo, czy coś jest z nim nie tak, bo ma tylko jeden kawałek ciasta. Ibo obwinia za to fakt, że jego brzuch staje się coraz mniejszy i że oszczędza na obiad. Ali mówi Duygu, żeby zostawił to, czego nie może dokończyć, ponieważ jest przyzwyczajony do sprzątania za nią. Duygu mówi Ali, że dokończy to, co musi zrobić. Ali mówi jej, żeby się tym nie przejmowała i poszła do domu, aby dokończyć pakowanie rzeczy. Następnie Duygu rzuca bombę i mówi mu, że mimo wszystko nie jedzie do Ankary.

Azerbaijani Translation for viewers part 2 Alduy I səhnə: Ali: Ayrılıqdan sonra xarabalıqlardan çıxdım. Mən tənha oldum. Dağıldım... Yenidən irəli getməyi öyrənməli oldum. Mən yox. Yağmuru sevdiyimə əmin deyiləm. Yağmuru sevdiyimə əmin deyiləm. Yasəmin: Bacı, bura soyuqdur. Üşüyəcəksən. İndi daxil ol. Sənə nə olub? Nə isə baş verdi; Mən sənin gözlərində görürəm. Duygu: Tezliklə girərəm. Bir şey oldu. Yasemin: Nə? Mənə nə baş verdiyini söylə. Çaşqın görünürsən. Duygu: Yasemin, eşitməməli olduğum bir şeyi eşitdim. Yasemin: Nə eşitdin? Duygu: Ali...Yağmuru sevmir. Fikirləşdim ki, Əli öz həyatına davam edir. Düşündüm ki, çəkdiyi ağrıları unutdu. Mən səhv idim. O xoşbəxt deyildi. Hələ də mənə görə üzülür. Yasemin:deməli hər şeyə rəğmən səni hələ də sevir. Duyğu:Ümidsizdi. Yağmur onu sevir. Mənə görə iki nəfər əziyyət çəkəcək. Kaş Əli doğrudan da Yağmura aşiq olaydı. Kaş ki, onlar xoşbəxt olsaydılar, mən də bu ağır yükü daşımalıydım. Yasəmin: Buyur, belə olma. Sən mənim həyatımda gördüyüm ən saf qəlbli insansan. Heç belə olmasını istəyərdinmi? Sultan: İstəyirsən ki, sənə də bir az hazırlayım? Bu stəkan südü yatmazdan əvvəl içəcəkdim. Ali: Yata biləcəyəm; sağ ol. Sultan: Mənə de, Əli. O Yağmur qızı çox gözəldir. Niyə əvvəl onu mənimlə görüşə gətirmədin? Ali: Ehtiyac görmədim çünki orda heç nə yoxdur. Sultan: Məncə orda nəsə var. Ali:Sən səhv başa düşdün Sultan xala. Mən onunla əvvəldən danışmışam və gələcəyimiz olduğunu düşünmürəm, ona görə də lütfən, elə düşünmə. Onları udmalı ola bilərsən. Ali: Narahat olma; bunu heç nə dəyişməyəcək. Mən o kitabı bağladım; baş verməyəcək bir şey haqqında xəyal qurma. Yağmurla nəsə olacağına ümid etmə. Həm də Yağmuru ümidləndirməyin. İkinizin də kədərlənməsini istəmirəm. Sultan: Kədərlənməyin...həyatınıza baxın. Bu yaxşı deyil; sən sevgiyə layiqsən... Veli: Xoş gəldin. Gəl, otur. Çay içək. Yenə də dünyanın ağırlığını daşıyırsan. Nə olur? Yaman: Güvənmək çətindir. Veli: Çətindir. Yaman: Niyə? Veli: Çünki qırılıb. Bir dəfə pozulduqda...saata baxacaqsan amma ona inana bilməyəcəksən. Zaman pozulur. Saat və dəqiqə əqrəbləri sizinlə oyun oynayır. Ona görə də həyat yoldaşımla oğlumun dəfnində iştirak edə bilmədim. Əyləci sınmış maşın onları əlimdən aldı. O vaxtdan bəri onlara etibar edə bilmirəm. Təyyarələr, qatarlar, gəmilər, avtobuslar... hamısı mənim düşmənim oldu. Mən onların üstünə düşə bilmədim. Mən yalnız bunlara güvənirdim. Onlar güclüdür və mənimdir. Öz-özümə dedim Gəz Vəli..Gəz. gəzdim. Gündüz-gündüz gəzirdim. Bilmirəm neçə gecə-gündüz. Mən ora çatanda artıq altı fut aşağıda idilər. Vaxtında orada ola bilmədim. Çünki mən ağır bir yük götürmüşəm. Etibarsızlıq. Ağır bir yükdür. O yükü daşıyanda sanki nazik bir buz təbəqəsi üzərində yeriyirsən. Hər an qırılacağından qorxur. Suya düşəndə ​​çıxa bilməmək. Bu qorxu sizi hərəkətsizləşdirir. Ən kiçik addımı atmaqdan qorxduğun gün gələcək. Dayanacaqsan. Sadəcə dayanacaqsan. Buna görə də heç vaxt getmək istədiyiniz yerə çata bilməyəcəksiniz. Başa düşürsən? Yaman: Siz ikiniz! Sizin burada nə işiniz var? Mənə cavab ver! Nana: Qəddar adam! Qatil! Məni izlədi. Sakit ol, Nana. Sakitləş. Mənim gözəl anam. Düşündüm ki, səndən qalan bu idi. Amma bu doğru deyildi. Gülən gözləriniz. Sənin şirin səsin. Sənin qoxun. Bütün bunlar sizin xatirələrinizdir. Heç birini unutmadım. Məni o fermada qoyduğun üçün sənə hirslənmirəm. Sən mənim gələcəyimin olmasını istəyirdin. Çünki sən...çünki sən məni məndən imtina edəcək qədər sevdin. Kaş diz üstə uzana bilsəydim və saçlarımı sığallaya bilsəydiniz.

Azerbaijani Translation for viewers part 3 Yusuf: Nana? Nene: Yusuf? İçəri gir. Gəl. Yusuf: Kiminlə danışırdın? Nana: anamla. Yusuf: Amma sənin telefonun yoxdur. Nana: Anam quşdur. Mən balaca olanda uçub getdi. Anama onun üçün nə qədər darıxdığımı deyirdim. Yusuf: O sənə cavab verir? Nana: Cavab buradadır. Yusuf: Mən də danışmaq istəyirəm. Nana: Əlbəttə. Düşünürəm ki, kiminlə danışacağını bilirəm. Buyurun; ona demək istədiyin hər şeyi danış. Yusuf: Canım xalam. Mən sənin üçün çox darıxmışam. Və ana və ata. Nana: Mən sənin qoyduğun kiçik qız deyiləm, ana. mən böyüdüm. məktəbə getdim. Mən işlədim. İndi mən bu gözəl uşaqla tanış oldum. Adı Yusufdir. O, mənim üçün çox əzizdir. O, hazırda yanımdadır. Salam deyir. Yusuf: Və mən Nana xala ilə tanış oldum. O, belə gözəl insandır. Onu görsəydin, ona da güvənərdin. Nana: Məni ağlatacaqsan, balaca quşum. Bura gəl. Cenger: Verdiyimiz bağlamalar istəyə uyğun hazırlanmışdı. Yoxlanıldı. Heç bir bədbəxtlik yoxdur, elə deyilmi? Bəli, dünən axşam Yaman müəllim belə demişdi. Ehtiyac olduğunu düşündüyünüz hər qapını döyün və paylamanı dəqiqliklə edin. Yaxşı. Nana: Cənab Cenger? Sonra nə baş verir? Cenger: Biz kömək edirik, Nanə xanım. Düşünürəm ki, başınıza gələn şey dünən payladığınız yeməklə bağlıdır. Yaman bəy əmr etdi ki, bir dənə hazırlansın və ananızın şərəfinə məhəlləyə paylansın. Nana: Təbii ki. Qorxaq qatil. Necə cəsarət edir? Cenger: Nana xanım, Yaman bəy tez-tez belə şeylər edir! Yaman: Yusufin peyvənd üçün vaxtı var. Mən iki saata qayıdacağam. Nana: Etmə...bir daha şəxsi işlərimə qarışma. Bu anam haqqında idi. Məni sənə kömək etməyə məcbur etdin; amma səndən kömək istəmədim. Əgər bu üzrxahlıqdırsa, səhv etmədiyini söylədin, ona görə də elə düşünmə ki, belə üzr istəyə bilərsən. Alduy səhnəsi II: Kara İboya deyir ki, bu gün Duygunun getməmişdən əvvəl son gün olacaq. İbo fikirləşdi ki, kömək etsin, amma Kara ona deyir ki, Duygunun qalan əşyalarını sabah köçürə bilər. Daha sonra ondan nə olduğunu soruşdu, buna görə İbo üzr istəyir. Duygu daha sonra qablaşdırdığı qutunu yerə qoyur və Əli İstanbula ilk gələndə onun evinə köçməsinə kömək etmək istəyərkən xatırlayır. O, Əli ilə döyüşdüyünü və sonra Əlinin onun köməyinə ehtiyacı olmadığını və saxta dostluqdan əl çəkməsini deyərkən əlindəki qutuları tutduğunu xatırlayır. Əli isə ona yazığı gəlmədiyini və sadəcə kömək etməyə çalışdığını bildirərək cavab verib. Əli ilə Duygu qutular üstündə dava etməyə başlayırlar və yerə yıxılırlar. Duygu daha sonra Əliyə qışqırmağa başlayıb və ona həyatından uzaq durmasını deyib. Flaşbəkdən sonra Əli Duygunun yerdə diz çökdüyü yerə yaxınlaşır və ona kömək edəcəkmiş kimi əyilir. İbo Qaraya Əlinin düşmüş əşyalarla kömək edəcəyinə mərc etdiyini deyir, lakin Əli sadəcə bir zımbalı götürür, masasının üstünə qoyur və Duyguya uzun müddətdir ki, zımbalayıcısını axtardığını deyir. Kirpii daha sonra çay içib içəri girir, lakin Əli ona bir neçə işi olduğunu dedikdən sonra çıxıb gedir. Kirpi Kara və İboya çay vermək üçün Duygunun yanından keçir.

Azerbaijani Translation for viewers part 4 İdris: Ümid edirəm dünəndən sonra problem olmadı. Kirimli hələ də qalasındadır? Nanan: Bir neçə saatdan sonra Yusufi peyvənd üçün xəstəxanaya aparacağıq. Yusuf? Bu saatda hələ nə yuxudasan? Sən xəstəsən? Xeyr, hərarətiniz yoxdur. Hadi, qalx, yuxulu baş. İndi başa düşdüm. Niyə zarafatcıl quş özünü yatmış kimi göstərir? Düşünürəm ki, bilirəm! Peyvənddən qorxur! Yox canım Yusuf cəsarətlidir. Yusuf: Xxx heç xoşuma gəlmir və peyvənd etsəm heç nə əvvəlki kimi olmayacaq. Nana: Köhnəyə qayıda bilməyəcəksən, mənim. əzizim, amma daha güclü olacaqsan. Düşmən mikroblarınız düşmən mikroblarınıza aşiq olacaq. Düşmənini tanımalısan, əks halda yıxılacaqsan. Xəstələnəcəksən və quşlara yem verə bilməyəcəksən, velosiped sürə bilməyəcəksən... Yusuf: Aşiq olmaq istəmirəm. Mən velosiped sürmək istəmirəm. Çıxmaq istəmirəm. Nana: Bəs niyə? Yusuf: Çünki xalam yoxdur. Alduy III Səhnə: Yağmur Əliyə yemək götürüb polis bölməsinə gəlir. O, Duygunun sənədlərini gözdən keçirdiyini görür və bu günün onun son günü olub-olmadığını soruşur. Duyğu cavab verir və hə deyir. Yağmur daha sonra ona salamat getməsini və Ankara səfərində diqqətli olmasını deyir. Yağmur daha sonra səyahət etməyi sevmədiyini və uşaq ikən valideynlərini avtomobil qəzasında itirdiyi üçün bundan qorxduğunu, ancaq qardaşı sayəsində dəstək hiss etdiyini söyləyir. Duyğu ona rəğbət bəsləyir. Yağmur qardaşının dəstəyinə baxmayaraq, Əli ilə tanış olana qədər həyatında nəyinsə çatışmadığını hiss etdiyini söylədi. Daha sonra Duyguya Əlinin sevgisinin onu bütöv etdiyini və Duygunun başa düşdüyünə əmin olduğunu söyləyir. O, həmçinin ona (Duyguya) hissləri barədə bu qədər danışmalı olub-olmadığını bilmədiyini, amma çox həyəcanlı və xoşbəxt olduğunu deyir. Yağmur Duyguya deyir ki, o, böyük bir ailə sahibi ola bilmək üçün Əli ilə birləşmək üçün səbirsizlənir. Telefon zəng çalır və Yağmur ona cavab verir. Növbədə olan hər kəsə (ehtimal ki, Əliyə) onun sevdiyi kartof xəmirlərindən bir neçəsini gətirdiyini, hələ də isti olduğunu və ona gətirəcəyini deyir. Telefon danışığından sonra Duyguya sabah görüşə bilməyəcəyinə görə indi onunla vidalaşacağını deyir. Yağmur Duygunun yaxşı olmasını, qayğısına qalmasını və Duygunun ailəsinə salam verməsini deyir. Sonra xəmirləri ilə ayrılır. Duyğu daha sonra Yağmurun Əliyə olan hissləri haqqında düşünür və onun nə etdiyinə təəccüblənir. Bu arada Yağmur kim zəng edibsə (əvvəlki Əli deyildi) telefonla danışır və zəng edənə deyir ki, Duygu və Əli bir-birləri ilə əlaqəni kəsməlidirlər, ancaq texnologiyaya görə (sosial media, video, telefon). ) hələ də bir-birinin məkanında ola bilərdilər, amma o buna son qoyacaq.

Azerbaijani Translation for viewers part 5 Yusuf: Nə edirsən? Nana: Velosipedi təmizləyirəm. Xala yuxuda görüb ki, bir gün külək saçlarını aralayıb gülərkən ona minirsən. Nə? Orada ləkə qalıb? Yusuf: Mmm hmm. Nana: Al; onda gəlin birlikdə təmizləyək. Bibiniz sizin velosiped sürmək üçün həyəcanlandığınızı görsə çox sevinərdi. Bala quş qanadlı uçacaqdı. Təmizdir; yaxşı iş gördün! Yusuf: Mən minmək istəyirəm. Nana: Ahh ahhh! Bir dəqiqə gözləyin - velosiped sürmək istəyirsiniz? tamam; yaxşı... həqiqətən istəyirsən? Halal olsun! Alduy IV Səhnə: Duygu Əliyə bir neçə dosye verir və deyir ki, onları prokurorluğa göndərmək lazımdır və o, getməmiş tamamlamaq istəyir. O, lazımi hissələrə baxdığını, lakin Əlinin onlara bir nəzər salsa yaxşı olacağını deyir. Əli Duyguya işləri yarımçıq qoyub getmə vərdişi olduğunu deyir və ona oturmaq üçün işarə edir. O, faylları gözdən keçirməyə başlayır, sonra hər ikisi qələmə əlini uzadır və sonra Əlinin birlikdə əvvəlki anlarından birinə nəzər salır. Telefon zəng çalır və bu Yağmurdur. Əli cavab vermir. Yağmur yenidən zəng edir. Sonra Volkanın Əlidən Yağmuru sevib sevmədiyini soruşduqda Əli sevmədiyini söylədi. Əlinin telefonu hələ də çalır. Duygu Əliyə ac olsa gedə biləcəyini, qalan işin öhdəsindən gələcəyini deyir (Duygu hələ də Yağmurun Əli ilə telefonda xəmirdən danışdığına inanır). Əli Duyquya cavab verməyəcəyini və onun işinə baxacağını deyir. Ona faylları bitirməsini və sonra imzalayacağını deyir. Əli nəhayət telefona cavab verir və ofisdən çıxır. Yaman: Hadi, gəl sərt oğlan. Nana: Çəkilişlərini almağa və güclü olmağa hazırsan? Buyurun. Yaman: Nə olub? Fuat: Yaman bəy, ortaqlardan biri limana gəlib. Son yüklənmiş gəmilərdən birində konosament problemi var. Səni görmək istəyirlər. Yaman: Bəs sənin orda olmağının səbəbi nədir, Fuat? Məni bununla məşğul etməyin. Fuat: Çalışdım, Yaman bəy. Amma nə desəm də alınmadı və onu sakitləşdirə bilmədim. O, təkid etdi ki, səninlə görüş quracam. Yaman: Yaxşı, gəlirəm. Nəsə çıxdı, sərt oğlan. Nana: Onda çəkiliş ləğv edilir, elə deyilmi? Bilirəm ki, Yusifin sənsiz çölə çıxmasına icazə verilmir. Sən hər şeydə pislik axtaran özünə inamsız adamsan! Sən beləsən! Yaman: Yusuf vuracaq. Siz gedirsiniz. Təhlükəsizlik işçiləri sizinlə olacaqlar. Yusif peyvəndi alan kimi dərhal malikanəyə qayıdacaqsınız. Gecikmə. Nana: Peyvəndi alıb qayıdacayıq. Casus: Onlar çıxıblar. Biz təqib edirik. Kirimli onların yanında deyil. İdris: Bəxtiniz gətirdi! Kirimli yoxdu ha? Bu, körpənin əlindən konfet götürməyə bənzəyəcək. Casus: Onlar yoldadırlar. İdris: O veleti götür bura. Kazım! Kazım! Kazım! Bir dəfə o uşağı yem kimi istifadə etdikdə, Kirimli mütləq yemi götürəcək. Kazım: Bu dəfə elədik, qardaş? İdris: Biz bunu bacardıq. Biz bunu etdik. Yemi götürər, mən də Kirimlini bitirərəm. Çox keçmədi, Kirimli. Çox keçmədi! Çox keçmədi ki, səni Azizin yanına göndərirəm. Çox keçmədi!

Azerbaijani Translation for viewers part 6 Alduy V səhnəsi: Əli bir qutu ilə içəri girir və hamıya toplaşmağı deyir. İbo qutuya baxır və bunun şokoladlı tort olduğunu görür və şənliyin nə üçün olduğunu düşünür. Əli hər kəsə sabah başlayacaq birlikdə işin yeni dövrünü qeyd etmək istədiyini deyir. Sonra hamıya deyir ki, onunla kafedə çay içək, sonra bayram tortunu yeyəcəklər. Kirpi çay dəmləmək üçün ayrılır. Duygudan başqa hamı çıxıb gedir və Kara İboya deyir ki, bu gün üçün pəhrizini pozub, istədiyi qədər yeyə bilər. İbo üzülür, amma o da ayrılır. Duygu öz-özünə deyir ki, Əlinin kompüterində yazılar var və ona baxsa əsəbləşərmi deyə düşünür. Ayağa qalxır, kompüteri açır və Əlinin jurnalda “Niyə” başlıqlı yazı olduğunu görür. “Niyə mən sənə nifrət edə bilmirəm? Niyə səni ürəyimdən çıxara bilmirəm? Bu yara niyə heç sağalmır? Sən tək dərmansan, amma dərdimə dərman ola bilməzsən...” Duyğu daha sonra Əlini məhv etdiyini, Yağmurun da həyatını məhv edəcəyini deyir. Nana: Peyvənd üçün gəlmişdik. Tibb bacısı. : Orada gözləyə bilərsiniz. Nana: Təşəkkür edirəm. Növbə bizə çatana qədər burada gözləyəcəyik. Nə olub? Birini görmüsünüz? Yusuf: Oyku gördüyümü sandım. O, təzəcə salondan keçdi. Bəlkə ona da peyvənd vurulur. Nana: Sən burada gözlə. Mən gedib yoxlayacam. Heç yerə getmə, yaxşı? Burada otur. Yusuf! Yusuf hardasan Yusuf, hara getdin? Məni çox qorxutdun! Yusuf: Susamışdım. Nana: Böyük qardaşların burdadır. Su istəsən sənə su gətirərlər. Amma təbii ki, onlar səni izləməyi dayandırsalar, susadığını görməyəcəklər. Buyurun. Mən yoxladım. Oyku deyildi. Bu qız ona bənzəyir, amma o deyildi. Casus: O uşağın yanından bir dəqiqə belə ayrılmır. İdris: Nə olur? Paket hazırdır? Casus: Xeyr, qardaş. O uşaq ciddi şəkildə qorunur. Çətin olacaq. İdris: Demirsən. Buna baxarsan? Mən sənə demədimmi ki, uşağı götür. Məni qəzəbləndirməyin. O uşağı almadan geri qayıtma. Ya onu götür, ya da harasa get və özünü güllələ. İndi qaça bilməzsən, Kirimli. Qəbrinizi öz əlimlə qazaram. Fuat: Yaman bəy, problem var? Demək olar ki, əmin idilər. Niyə fasilə veririk? Nana: Sadəcə zəng vurmağı dayandıra bilmirsən. Yaman: Nə olur? Nana: Hər şey qaydasındadır. Narahat olmayın, Yaban bəy. Yaman: Nə edəcəyimi söyləmə. Sadəcə mənə məlumat ver. Nə baş verir? Nana: Növbəmizi gözləyirik. Yaxındır. Yaman: Yaxşı. Gözlərini açıq saxla. Nana: Uşağın ən böyük təhlükəsi sənsən.